Календар знаменних дат. ЛЮТИЙ

2-115 років від дня народження Валер'яна Петровича Підмогильного (1901—1937), українського письменника, перекладача.

14- День Святого Валентина.

За легендою, християнський священик Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р. Х.) й поруч з основним покликанням займався природничими науками та медициною.

Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, попри цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, прийомна донька якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.

Але щонайменше троє святих Валентинів були римськими мучениками. Один був священиком і лікарем у Римі, другий — єпископом у Терні(Італія), третій жив у Єгипті приблизно у 100–153 роках. Останній був одним із кандидатів на пост римського єпископа (тобто Папи), у своїх проповідях звеличував достоїнства шлюбу як втілення християнської любові. Про обставини його смерті і про місце поховання практично нічого невідомо.

Вважається, що День Святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято луперкалій (на честь бога Фавна; за іншою версією, на честь богині кохання Юнони), який відзначався щороку 14 лютого. Ця заміна сталася 496 року за розпорядженням Папи Римського Геласія I.

Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло після XV століття. За переказом, винахід «валентинки»приписують герцогу Орлеанському Шарлю. 1415 року, перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається в Британському Музеї. 

Втім, у Римсько-Католицькій Церкві св. Валентин офіційно вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання: ікони часто зображують Валентина в одязі священика або єпископа, який оздоровлює юнака від епілепсії. За церковними переказами, на могилі св. Валентина один юнак, хворий на епілепсію, довго молився — і видужав.

Загалом у римо-католиків є 16 Святих Валентинів і дві Святих Валентини. 1969 року покровитель закоханих був вилучений із календаря святих як такий, чию історичність взяли під сумнів. Однак в сучасних календарях РКЦ (наприклад, видавництва «Кредо») 14 лютого відзначено як день пам'яті св. Валентина. Також 14 лютого римо-католики відзначають День Святих Кирила та Мефодія, яких Папа Римський Іван II проголосив святими покровителями Європи.

У давні часи природні чинники та події позначалися не календарною датою, а приурочувались до святого, якого в той день вшановувала Церква (наприклад, на Спаса достигають яблука тощо). Відповідно, на час, коли відзначають день св. Валентина, припадає період парування птахів. Це й призвело до звичаю, що днем пізніше молоді люди шукали собі пару — дівчина вибирала собі хлопця, а той у відповідь обдаровував її, наслідуючи лицарські звичаї.

 15- День вшанування учасників бойових дій на
території інших держав. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 180/2004 від 11 лютого 2004 року) 

20- День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що 

відзначається в Україні 20 лютого на вшанування 

подвигу учасників Революції гідності та увічнення 

пам'яті Героїв Небесної Сотні.

21- Міжнародний день рідної мови. Проголошено 
на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО  

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

 Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

25- 145 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (1871—1913), видатної української поетеси, громадської діячки.

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.

Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.

6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.

Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом.

У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.

Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у час описі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».

Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України.

Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського.

Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.

На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.

7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві.

Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.

Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

День соборності України. День пам'яті героїв Крут

«Соборність і злагода – умови процвітання України»

22 січня -  День соборності України

День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, натомість встановлено «День Соборності та Свободи України»

Список рекомендованої літератури:

1.     Білецька О.М. Моя Батьківщина красива і вільна, я з нею пов’язую долю свою / Позакласний час .-№11.-2011.- С.11-13.

2.     Бойко О.В. Чи на світі є країна ще миліша за наш край? / Позакласний час .- №23/24.- 2009 .- С.15-19.

3.     Боровська І. Живи, моя державо, Україно! (виховний захід). – Позакласний час - №1 – 2008 – С.19-20.

4.     Бугай Л. Національні символи України / Позакласний час.- №7.- 2008.- С.13-17.

5.     Вахнюк О.А. Розквітай, моя ти Україно / Позакласний час.- №12.-2011.- С.14-17.

6.     Вінок для України (квіти України) (виховна година) – Позакласний час - №7/8 – 2006 – С.48-52.

7.     Григорук Г. Свято державного прапора (Сценарій усного журналу) / Початкова школа - №10 – 1999 – с.35-38

8.     Грищенко В. Україно! Мій коханий краю… / Позакласний час .- №2 .-2007.- С.49-51

«Героїка Крут»

29 січня 2014 року – День пам’яті героїв Крут, день пам'яті про подвиг українських студентів, полеглих у бою з більшовиками.

         Цей день, є одним із символів боротьби українського народу за свою незалежність, який увічнив в історії українського народу день 29 січня 1918 року, як унікальну сторінку в нашій історії, яка несе колосальне емоційне та історичне навантаження. Тут невимовний біль втрати тісно переплітається із почуттям гордості за свою націю. Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів, які захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

Історична довідка: З грудня 1917 року Українська народна республіка перебувала у стані війни з Радянською Росією. Після того, як Центральна Рада прийнявши четвертий універсал, проголосила 22 січня 1918 року незалежність України, більшовицька армія  під керівництвом Михайла Муравйова почала наступ на Київ. 29 січня 1918 року у бою біля залізничної станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний-схід від Києва (Чернігівська область) із нерівними силами наступаючих більшовиків невелика кількість українських учнів, студентів та військових чисельністю 300 юнаків затримала на три доби загарбницькі війська поклавши свої голови за незалежність України. Тоді українська молодь захищала підступи до Києва за завданням керівництва Української народної республіки, вступили в нерівний бій з 6-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова, що йшла на українську столицю. У підсумку, студенти відступили, втративши більше 200 людей. Зайнявши після 3 днів боїв станцію Крути більшовицькі командири заборонили ховати загиблих у бою українців. І лише коли до Києва повернулася Центральна Рада в березні 1918 року їх було поховано у Києві на Аскольдовій могилі.

Список рекомендованої літератури:

1.     Баган О.Р. Ідея і чин Ярослава Стецька. Публіцистичний нарис.- К., 2008.- 164 с.: іл..

2.     Багрій Л. Пам’яті героїв Крут / Позакласний час.- №23/24.-2005- с.34-35

3.     Бухонський Ю.В. Історична драма «Крути»/ Позакласний час.-№12 -2007 – с.7-8

4.     Воропаєва В.В. Хрестоматія з історії України за всією шкільною програмою/ В.В.Воропаєва.- Х.: Весна: Співак В.Л., 2010.- 464 с.: іл..(Практичний довідник)

5.     Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної укр.. нації ХІХ – ХХ ст..: Навч. посібник для учнів, вчителів.- К.: Ґенеза, 1996.- 360 с.

6.     Довідник з історії України (А-Я) : Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл./ За заг. ред.. І.Підкови, Р.Шуста .- 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с. (с.376)

7.     Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. Збірник / Редактор Н.Удовиченко, упорядник Б.Тимошенко.- К. : Фундація ім..О.Ольжича, 1995.- 240 с.

8.     Дудик М.К. Крутянські спартанці, або як нищили цвіт нації / Позакласний час-№12 – 2007- с.9-16

9.     Замашка, І.І. Кращі із кращих за свободу сміливо стали без вагань// Позакласний час.- №23/24.- 2005.- ст..31-33.

10. Земерова, Т.Ю. Історія України за всією шкільною програмою / Т.Ю.Земерова, І.М.Скирда.- 2-е вид., доп. та перероб.- Х.: Весна: Співак Т.К., 2009.- 420 с.

Зі святом Водохреща...

З Новим роком та Різдвом Христовим

Знайомство з шкільною бібліотекою