„Люди перестають мислити,
коли перестають читати”
Дені Дідро
Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного
суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але швидко та
вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Оновлюється освіта,
вводяться нові програми технології навчання, але головним залишається вміння
учнів вчитися, самостійно знаходити
інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати
якісно нову. Вміння учня працювати з додатковою літературою з різних предметів
допоможе вивести його за рамки підручника, глибше осмислити і зрозуміти вивчену
тему, розділ, сприяти їх досягненням , як під час навчання у школі, так і в
самостійному житті.
Ось чому творча група шкільних бібліотекарів, складаючи для
1-4 класів програму бібліотечно-бібліографічної
освіти, розробки бібліотечних уроків намагалась забезпечити поступове набуття
та поглиблення знань учнями, дати їм поняття про книгу і бібліотеку: від
загального ознайомлення в молодших класах до знання змісту окремих розділів
книжкового фонду, впевненого використання каталогів і картотек, бібліографічних
посібників в старших класах.
Сюди увійшли основні поняття: бібліотека, читальний
зал, основні елементи книги, довідковий апарат, тематична, довідкова література,
каталоги, картотеки. При розробці бібліотечних уроків творча група
прагнула, щоб вони були цікавими, емоційними, доступними
за змістом, відповідали фізіологічним та психологічним особливостям відповідної
вікової категорії.
Програма бібліотечно-бібліографічних знаньдля учнів 1-4 класів
1 клас
І. Мандрівка книжковим містом .
ІІ. Твій друг - книга.
ІІІ. Газети та журнали для дітей.
2 клас
І. Види і типи дитячих книг.
ІІ. Основні елементи книги.
ІІІ. Як спілкуватися з книгою.
3 клас
І. Періодичні
видання для молодших школярів.
ІІ. Щоб книжка довше жила.
ІІІ. Подорож в країну „Фольклористика”
4 клас
І. Бібліотека – книжковий дім.
ІІ. Науково-пізнавальна література для школярів.
ІІІ. Які книги допомагають мені
вчитися.
1 клас
Тема: Мандрівка книжковим містом
Мета: Ознайомити дітей зі шкільною
бібліотекою, правилами користування бібліотечними
книгами. Виховувати почуття поваги і шанобливого ставлення до книги.
Обладнання:
Книжкові виставки, плакат «Права і обов’язки читачів»
Хід уроку
І.
Організація учнів.
ІІ.
Вступ до уроку.
Вступне
слово бібліотекаря:
Сьогодні ви вперше завітали до шкільної
бібліотеки. Що ж означає слово «бібліотека»? Подумайте , яке слово вам нагадує «бібліотека»?
Так, Біблія. Всі ми знаємо найвідомішу книгу «Біблія».Біблія означає - книга. А
бібліотека – це приміщення, де зберігаються книги. Бібліотека дуже схоже на
невеличке затишне місто. І я вас запрошую в подорож чарівними вуличками нашого
книжкового містечка.
ІІІ.
Оголошення теми та мети уроку.
Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку:
«Мандрівка книжковим містом»
ІV.
Вивчення нового матеріалу.
В нашому
містечку, як ви бачите, вузенькі вулички з високими будинками. Порахуйте, будь
ласка, скільки поверхів вони мають? Так, шість. Це книжкові стелажі. На кожному
з них по шість поличок. На цих стелажах розмістились книги українських
письменників. Назвіть, кого з українських письменників ви знаєте? Ось тут розташувались
книги, написані М.Вовчком, М.Коцюбинським, Л.Українкою, Т.Шевченком. На цих
стелажах чекають на своїх читачів книги, написані російськими письменниками,
далі письменниками інших країн.
Завітаємо в гості до одного з будинків.
Бачите, як гарно оформлено цього стелажа. Мабуть, в цьому будинку свято.
Прочитайте, що на вгорі на стелажі
написано? ( Діти читають: «Світ навколо тебе»)
Це - книжкова виставка для дітей. Бачите, книжки тут яскраві, в них
багато ілюстрацій, здається ніби кожна книжечка посміхається і говорить:
«Прочитай мене, будь ласка, я дуже багато цікавого тобі розповім». На кожній
поличці зібрані книги на одну тему. Прочитайте їх назви, (діти по черзі читають
рубрики виставки). З назви «Державні символи України» ми можемо дізнатися, що
на цій поличці зібрані книги, в яких йдеться про гімн, прапор, герб - символи
нашої держави. А як ви думаєте, про що розповідається в книгах цієї полички з назвою «Співай, прекрасна наша
мово»? (діти відповідають)
(Фізкультхвилинка)
- Подивіться
уважно на верхній лівий кутик обкладинки книжки. Ви бачите декілька цифр і
літер. Це адреса книжки. І кожна книжечка стоїть строго на своєму місці згідно
цієї адреси, чекає на свого читача. Як ви після школи кожного дня приходите
додому, так і книжка, коли її прочитають, за допомогою бібліотекаря знову вертається, згідно адреси на те саме
місце, звідки її брали. Отже в бібліотеці
книжки не можна переставляти, бо вони тоді заблукають. Запам’ятайте, це одне
з головних правил бібліотеки: не переставляти книги на полицях.
Ось ми підійшли до стелажів, де
мешкають книги для найменших. Це найкрасивіші, найгарніші книжки. Як дбайлива
матуся вдягає дочку чи синочка в найкращу сукню чи костюм, зав’язує бантики,
чистить черевички, так і письменники і художники, створюючи книжки для вас, малята,
вклали багато праці, творчості, любові. Чи подобаються вам ці книжки? Які
книжки є у вас дома? Де вони зберігаються?
А тепер ви отримаєте бібліотечні книги
на свій формуляр і через тиждень обов’язково їх повернете назад до бібліотеки. Записують і
повертають книги на абонементі.
V.
Закріплення вивченого матеріалу.
Давайте нагадаємо правила користування
бібліотечними книгами. Щоб правила не забувались у нас в бібліотеці є такий
великий плакат «Права і обов’язки читачів» (Діти по черзі читають пункти плакату).
Обіцяєте виконувати ці правила.
VІ. Підсумок уроку.
Ось і завершилась наша мандрівка чарівним
книжковим містом. Ви побачили, як багато книг в бібліотеці, узнали, що книжки
стоять на поличках стелажів, роздивились книжкові виставки, нагадали
бібліотечні правила, отримали книжки. Що ж вам
сподобалось в нашій мандрівці? До нової зустрічі.
Тема: Твій друг – книга.
Мета: познайомити учнів
із структурою книжки;
розвивати художній смак учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до
книжки.
Обладнання:
стелаж із різними
книжками, таблички з назвами структурних частин книжки; ілюстрації до народних
казок.
Хід уроку
І.
Організація учнів.
ІІ.
Вступ до уроку.
Загадка:
Сама мовчить, а всіх вчить.
(Коротка бесіда
про книгу по змісту загадки: чому мовчить і як мовчки вчить).
ІІІ. Оголошення
теми та мети уроку.
Сьогодні ми з вами повинні
познайомитись з книгою ближче та з тими, хто працює над її створенням, робить
її красивою, привабливою для малюків.
Робота з
виставкою на стелажі.
На виставці книги сучасні та вже відомі
учням, казки народні та авторські.
1.
Чи подобаються вам книжечки на виставці?
2.
А яку б книжку ви взяли б читати першою?
Чому?
3.
Повідомити про тематику книжечок на
виставці.
(Після знайомства із виставкою, сказати, що ми ще до неї повернемось).
ІV.
Вивчення нового матеріалу.
1. Письменник.
Хто пише зміст книжки?
Так, основним творцем книги є автор або
письменник. Ця головна людина, без якої взагалі не було б книжок. (На прикладі
книжки з виставки бібліотекар показує учням, де пишеться ім’я, прізвище
автора книги).
2. Заголовок.
Але перше на що звертається дитяча
увага – це заголовок, назва книги. Чим цікавіша та влучніша назва у книжки, тим
вам її хочеться швидше прочитати. На книжці назва пишеться зверху великими,
яскравими буквами, які б привернули увагу читачів (показати кілька назв книг з
виставки).
3. Ілюстрації.
А чи цікавою була б дитяча книжка без
малюнків? Коли ви берете до рук книжечку, то обов’язково переглядаєте малюнки. Вони вам
допомагають уявити про що зміст книжки. А що ж означає слово „ілюстрація” ми
дізнаємось з довідкового бюро:
Ілюстрація – малюнок, який розкриває і
поглиблює зміст тексту.
Промовте це слово по складах та запам’ятайте його.
Воно означає „малюнок”.
4. Обкладинка.
Що таке обкладинка? (учні відповідають з
власного досвіду та міркувань) Бібліотекар корегує відповіді та доповнює, які
бувають обкладинки та демонструє на прикладі книжок з виставки види обкладинок
(м’яку, тверду).
5. Корінець. Сторінки.
Книга має сторінки, на яких пишеться сам
зміст книжки та ілюстрації. Як же кріпляться сторінки між собою та до
обкладинки? (міркують учні). Бібліотекар демонструє на книжці з виставки місце
кріплення сторінок та обкладинки, називає термін „корінець”.
(Структуру книжки бібліотекар вивішує на
дошці на табличках: письменник, заголовок, ілюстрація, обкладинка, сторінки,
корінець).
V.
Закріплення вивченого матеріалу.
1. Гра „Вибери книжку”.
Учень підходить до стелажа, вибирає
книжечку і показує, де пишеться ім’я автора, читає заголовок книжки, демонструє
ілюстрації, показує сторінки та місце кріплення. (кілька учнів).
2. „Ілюстрована
вікторина”.
Перевіримо, як ви полюбляєте книжечки, а
особливо ті, в яких є цікаві казки.
Гра „Відгадай, з якої казки ілюстрація?”
(Бібліотекар показує ілюстрації, а учні
відгадують).
3. Робота
над оповіданням „Любіть книгу!”.
Після читання бесіда:
-
Як ставився Василько до книжки?
-
Як він читав книжку?
-
Який сон йому приснився?
-
Чи добре було Василькові уві сні?
-
До якої думки він прийшов після цього?
Висновок: Книгу треба берегти і любити.
4. Літературна
сторінка про книгу.
- Щоб ви порадили своїм сестричкам,
братикам, друзям? Як ставитись до книжки?
То ж хай і у вашій сім’ї буде так, як
пише поетеса Наталка Поклад:
Книжка в тата,
Книжка в мами,
Книжка в мене,
І в Світлани,
З книжкою малий Тарас –
Книжковечір нині в нас.
Учень 1.
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі –
Скільки книг на землі!
Є легкі і важкі
На полицях, в столі –
Наші друзі – книжки.
Учень 2.
В мене є книжок багато –
І новенькі, і старі.
Я піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі,
Хай вона сама читає
Про Лисичку й Журавля,
Хай вона тепер узнає,
Як багато знаю я.
Робота
над прислів’ями.
Книга – міст у
|
усе знати
|
Книгу читай,
|
світ знань.
|
Книгу читати -
|
розуму
набирай.
|
(Скласти прислів’я та пояснити
зміст).
VІ. Підсумок
уроку.
1.
Чи цікавий був урок?
2.
Що ви дізналися про будову книжки?
3.
Як треба відноситись до книг?
Тема: Газети та журнали для дітей.
Мета: розширити уявлення учнів про дитячу періодичну пресу,
зокрема дитячі журнали; ознайомити з термінами „періодика”, „періодичний”,
„редактор”, „тираж”, „номер”, „примірник”, спонукати до систематичного
перегляду дитячої періодики.
Обладнання: вирізки з
журналів, підшивки журналів.
Хід
уроку
І.
Організація учнів.
ІІ.
Вступ до уроку.
Колективний розгляд виставки-журналів.
-
Чим відрізняється сьогоднішня виставка від усіх попередніх? Які журнали
представлені на ній? Хто з вас вже подав на виставку цей журнал? Яка назва
журналу? Кому з вас, діти, виписують цей журнал? (Такі запитання ставлять
почергово до всіх представлених на виставці журналів).
ІІІ.
Оголошення теми та мети уроку.
Всебічний аналіз окремих журналів.
Які журнали ви, дітки, принесли на урок? Кому
з вас батьки виписують дитячий журнал? Яка його назва? Кого зацікавив цей
журнал? Давайте всі разом його переглянемо.
Журнал переглядають
колективно у такому порядку: розглядають обкладинку, на ній виділяють усі
написи. Звертають увагу на номер журналу, рік видання, хто і де видає журнал,
кому призначений. Усі вихідні дані журналу кожен учень шукає у своєму
екземплярі й при потребі відповідає на запитання вчителя типу: Який номер
журналу ти приніс? Після цього журнал розглядають посторінково. Демонструють
малюнки, фотографії, зачитують окремі
матеріали. Діти в разі необхідності знаходять відповідний матеріал за вказаними
вчителем ознаками. Звертають увагу на терміни „періодика”, „періодичний”,
„редактор”, „тираж”, „номер”,„примірник”.
Ці дані знаходять на сторінках
обкладинки.
Скільки
номерів журналу виходить на рік, якщо написано, що журнал щомісячний? У кого з
вас є дванадцятий номер журналу? Яка його назва?
Узагальнююча бесіда за матеріалами журналу.
Що й
кому журнал розповів про себе? Чим його
зацікавив? Що привернуло вашу увагу на сторінках журналу? Який з творів
ви хочете прочитати? Чому? Чи траплялися вам на сторінках журналу знайомі прізвища поетів,
письменників? Які? Чи є дописи, статті журналістів? Прочитайте їх назви. Які
матеріали з журналу ви читали вдома? (при необхідності окремі діти читають у
класі) Про що ви з них довідались? Чи є
в журналі ігрові завдання, книжки-саморобки? На якій сторінці журналу вміщений
цей матеріал?
ІV.
Вивчення нового матеріалу.
а) Розповідь учителя:
Сьогодні, діти, ви дізналися, що журнал – це
періодичне друковане видання, яке містить різноманітні твори, ілюстрації,
фотоматеріали. А ви знаєте, що перші журнали в Європі з’явилися в другій
половині ХVІ століття? Перші журнали на Україні вийшли на початку ХІХ століття У світі безліч різноманітних
журналів. За читацьким призначенням розрізняють журнали для жінок, молоді,
дітей...
Журнал за зовнішніми ознаками
нагадує книжку. У нас на Україні видаються різноманітні журнали спеціально для
дітей. Це „Малятко”, „Барвінок” , „Дзвіночок”, „Зернятко”, „Соняшник”,
„Комарик” та ін. Кожен із журналів має свого читача. Однак не може кожна
сім’я виписувати всі журнали, а лише один або кілька. Томі виписують журнали і
бібліотеки.
б) Бесіда:
- З якими журналами ви
ознайомились у бібліотеці? За який рік ви просили видати вам журнал? Які номери
журналу ви розглядали? А хто з вас переглядав журнали за минулий рік чи
попередні роки? Вони були представлені окремими номерами чи бібліотекар видав
вам підшивку журналів? Як ви вважаєте, для чого підшивають усі номери журналів
за один рік? А чи є у вас вдома підшивка
журналів?
Добірка
річного комплекту журналу.
Більшість
із вас, дітки, принесли журнал... Давайте біля дошки виставимо всі його
номери за порядком. Поставте перший номер, другий, третій... Який з номерів відсутній?
Які ще не вийшли? Чому ви так вважаєте? Які з номерів повторюються? Давайте їх
вилучимо. То скільки номерів цього (одного) року ми дібрали? І якщо ми
доповнимо їх такими, яких не вистачає, і
підшиємо, то що при цьому вийде, дітки?
V. Підсумок уроку.
Назвіть дитячі газети і журнали які ви знаєте?
Які дитячі газети і журнали ви виписуєте?
Поясніть
значення слів :„періодика”, „періодичний”, „редактор”, „тираж”,
„номер”,„примірник”.
2 клас
Тема: Види і типи дитячих книг.
Мета:
Формувати вміння розрізняти дитячі книги за типом видання: книжка-твір;
книжка-збірка.
Самостійно вибирати книжку з кількох запропонованих. Виховувати бережне
ставлення до книги. Розвивати інтерес до читання художніх книг.
Обладнання:
Плакати з прислів’ями про книгу.
Виставка книг. Комплект дитячих книг за типом видання
(кожному на парту для порівняння).
Хід
уроку.
І. Оголошення
теми та мети уроку.
ІІ.
Вивчення нового матеріалу.
Бібліотекар. У світі є безліч
різних книг. І постійно видруковують все нові і нові. Чому так багато книг
потрібно людям?
Різні книги по різному служать людям:
одні – навчають, другі – розважають, треті – допомагають знайти потрібну
інформацію. В одних книгах можна прочитати про минуле, а в інших про майбутнє.
Книги за якими навчаєтесь ви – це підручники;
Книги, які допомагають знайти відповіді
на питання «Як?», «Чому?», «Звідки?», «Коли?» - це енциклопедії, словники,
довідники;
Книги, які ви читаєте на дозвіллі, це –
художні книги.
(Демонстрація
книг)
Словникова робота.
Довідкове віконечко допоможе нам зрозуміти матеріал уроку.
|
|
|
|
|
Вірш – невеличкий поетичний твір, найчастіше з римуванням рядків.
Вчіться, діти!
Мудра книжка
скаже вам чогось
багато.
З того, що
колись другими
і посіяно, й пожато…
Я.Щоголів.
Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому
йдеться про якийсь епізод з життя персонажа. В оповіданні мало описів. Іноді в
ньому герої самі розповідають про події, які з ними трапилися.
Повість – більший за розміром, ніж оповідання
художній твір, у якому йдеться про
різноманітні події з життя персонажів.
Казка – це художній твір, в якому обов’язково,
є щось чарівне, незвичайне, фантастичне, нереальне.
Та чи всі зібрались
до моєї хати?
Всі.
Тоді вже й можна
казку починати.
Володимир
Іванович
Бібліотекар. А зараз ми з вами
познайомимось з книгами, які написав один автор. Ось перед вами ці книги:
Д.М.Барі
«Пітер Пен і Венді» Повість-казка.
Книжка
розрахована для молодшого та середнього шкільного віку. К.: Школа, 2005.- 224
с:, іл. (Моя улюблена книжка)
А.Григорук Жилетка «Пінгвін» Науково-художня книжка.
Проте
є дитячі книжки, що містять в одній книжці і вірші, оповідання, казки, повісті.
Це – книги-збірки.
До вашої уваги книга О.Пчілки «Годі, діточки, вам, спать!»
В
цій книзі ви зможете знайти і прочитати казки, вірші, оповідання, загадки,
прислів’я.
Отже,
ми з вами познайомились з окремими творами та збірками одного автора. А тепер
розглянемо одну із збірок під назвою «Ключик до країни знань». У книзі багато
віршів. Це поетичні мініатюри, загадки, небилиці, а ще казки, оповідання,
повісті. І все це написали для вас українські письменники: Г.Бойко,
М.Слабошпицький, Л.Костенко, Д.Білоус, В.Симоненко, М.Сигнаївський, Т.Шевченко,
М.Рильський та багато інших. Отже, ми з вами тепер зможемо розрізнити книжки за
типом видання: книжка-твір; книжка-збірка.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Розгляд
книг-збірників; книг-творів. Порівняння по групах.
Діти розглядають самостійно, в парах,
аналізують.
Бібліотекар перевіряє здобуті знання,
доповнює їх.
2. Конкурс
на кращого казкаря. Кожна групка опрацьовує казку, а потім інсценізує її.
ІV. Підсумок уроку.
-
Які види дитячих книжок
запам’ятали? (художні, науково-пізнавальні, навчальні, довідкові).
-
З якими найчастіше
зустрічаєтесь? (навчальними – підручники).
-
Які типи дитячих книг
вивчили? (книжка-твір, книжка-збірка).
VІ. Домашнє завдання.
Прочитати
художній твір на вибір.
Тема: Основні елементи
книги.
Мета:
ознайомити учнів з основними елементами книги,
видами і способами оправи книги.
Обладнання: плакати з
прислів’ями про
книгу, виставка книг, таблички з
назвами структурних частин книжки .
Хід
уроку.
І. Оголошення
теми та мети уроку.
ІІ.
Вивчення нового матеріалу.
з назвами структурних частин книжки.
Розповідь
бібліотекаря.
Кожна книга, що потрапляє до ваших рук
має свій “верхній одяг”. Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними
елементами книги, що і складають книжковий “одяг”. Отже давайте візьмемо книгу
і уважно її розглянемо.(Використовуються різні книги) Це може бути паперова
обложка або картонна палітурка на яку часто одягають суперобложку.
Іноді робиться цупка паперова обложка без назви і прізвища автора, а всі
дані про книжку друкуються на суперобложці.
Як правило, книги великого об’єму мають тверду картонну палітурку (мал.1),
обклеєну із зовні папером або тканиною. Якщо подивитися на книгу з низу, то
можна побачити із під спинки барвисту чи одноколірну стрічку - каптал.
Він
використовується для того, щоб прикрасити книгу і приховати загин тканини спинки
та тонку картонну смужку – відстав, яка використовується для того, щоб
спинка була твердою. Каптал наклеюється зі сторони верхнього і нижнього обрізів
книги.
В книгах, виданих на хорошому папері і
в красивій палітурці , іноді є стрічка-закладка, яка називається лясе.
Оглянувши книжку із зовні,
перейдемо до її внутрішньої частини.
Відкривши палітурку, ми побачимо подвійний лист паперу, ліва сторона якого
приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права – вузенькою смужкою до
першої сторінки книги. Такий же лист є і в кінці книги, але ліва сторона
приклеєна до останньої сторінки книги, а права – до палітурки. Цей подвійний
лист називається форзац. Він
служить для з’єднання
палітурки з книжковим блоком. Деякі форзаци роблять з малюнками, тема
яких відповідає змісту книги.
Декілька раз слово палітурка
згадувалося як єдине ціле, але палітурка
складається із окремих частин. На малюнку ви бачите її в розгорнутому вигляді.(мал.33) Дві картонні сторонки палітурної
кришки з’єднує спинка .
Робиться спинка
із спеціальної палітурної тканини.
Формат картонних сторонок береться дещо
більший, ніж формат книжкового блоку. Це робиться для того, щоб виступи
сторонок - канти
- захищали книгу від механічних пошкоджень.
Всі книги складаються із листків,
складених в зошити. Такі зошити у
кількості 4-6 штук складають книжковий блок.
Є два швейні способи закріплювати книги
і брошури. Це прошив в тачку і в
накидку. (мал.3 і 4)
Кожний зошит книги має свій порядковий
номер, позначений дрібним шрифтом в лівому нижньому куті першого листка . Ця
нумерація називається сигнатура,
наявність якої допомагає правильно підібрати зошити при оправі.
Перша сторінка книги називається титульний лист і містить основні дані про
книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги, назву видавництва, рік
видання.
Остання сторінка , або зворот титульного листа містить всі вихідні дані
повністю.
VІ. Підсумок
уроку.
Отже, сьогодні ви познайомилися з
основними елементами книги. Знаючи як побудована книга ви легко зможете її
відремонтувати. А як саме це зробити ми з вами поговоримо на наступному уроці.
Тема: Як спілкуватися з книгою
Мета: познайомити учнів
з книгознавчими поняттями:
титульний аркуш,
передмова, зміст, умовні графічні позначки, виноска,
збірка авторська, збірка тематична; розвивати вміння самостійно знаходити
потрібний твір за змістом творів.
Обладнання: виставка книг „Книга – ключ до знань”.
Хід
уроку.
І. Оголошення
теми та мети уроку.
ІІ.
Вивчення нового матеріалу.
Бібліотекар. Перш за все, на що звертають увагу – це
обкладинка книжки. Вона
може бути твердою або м’якою.
Виступ групи „Словознайки” (підготовлені попередньо учні).
1-й учень. Обкладинка – це обличчя (або одяг)
книги, це те, що зовні вирізняє її
з-поміж інших видань. Нерідко саме завдяки обкладинці
читач вирішує – зацікавить його книга чи ні.
Бібліотекар. Коли ви відкриваєте книгу, то ви бачите
перед собою аркуш паперу,
що з’єднує її із сторінками.
2-й учень. Форзац
– це слово
запозичене з німецької мови. У перекладі означає
„сторінки, які йдуть перед текстом”. Форзаців – два.
Часом це просто білий папір. А у „Читанці” на першому форзаці вміщено малюнок
що розповідає про створення книги, а на другому, в кінці підручника, зображено
бібліотеку.
3-й учень. Часто на
одній з перших
сторінок книги вміщують звернення до
читача. У „Читанці” ти також знайдеш його.
Бібліотекар. Окрім титулу
зустрічається таке поняття,
як „Фронтиспіс” ,
„Шмуцтитул”.
4-й учень. „Фронтиспіс” –
це малюнок, розташований поруч з
титулом, на лівій
сторінці. Він відображає характер усієї книги або є
ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це може бути також і портрет автора або
головного героя твору.
Бібліотекар. Кожна
окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку,
колонтитул, сигнатуру і
норму.
5-й учень. Колонцифри – порядкова нумерація
сторінок книги. Цифри нумерації
можуть міститися зверху або
знизу сторінки, посередині або збоку.
6-й учень. Колонлінійка є лінійкою того чи іншого
малюнка. Вона частіше буває
зверху сторінки.
7-й учень. Колонтитули – це рядки тексту, розміщені
зверху полоси з назвами;
приміром, на парній сторінці
– назвами частин книги, а на непарній –
її розділів.
8-й учень. Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша
книги;
розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої
сторінки кожного аркуша книги і повторюють з зірочкою на третій сторінці
аркуша.
9-й учень. Норма
– скорочена назва книги або
прізвище її автора. Її вміщують на
першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і норма
потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її
виготовлення.
Бібліотекар. Книги
проілюстровані різними малюнками,
фотографіями, якщо
книга про те, як зробити щось своїми руками. Книгу з
малюнками читати цікаво, тому, що легко уявити собі те, про що говорить автор.
10-й учень. Завершує книгу – зміст – перелік назв
розділів і творів. За допомогою
змісту легко знайти потрібний розділ чи твір.
11-й учень. Коли береш до рук книгу, обов’язково
переглянь її зміст. Він дасть
тобі загальне уявлення про видання.
Бібліотекар. Є
в книзі і
вихідні дані. Це – паспорт її.
Тут знайдемо ім’я та по
батькові автора,
його прізвище. Прізвище видавничих працівників,
які доклали рук і вміння до створення книги. Це –
редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.
12-й учень. Уважний
читач прочитає тут,
і коли книжку
здано до набору в
друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут відомості про
формат книги, тираж, ціну.
13-й учень. І дуже важливі дані: адреса
поліграфічного підприємства, де книги
виготовляли, і адреса
самого видання.
Бібліотекар. Дякую нашим помічникам за проведений
урок. А тепер ми з вами
перейдемо до практичних
вправ.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
IV. Підсумок урок.
Колективне
розгадування кросворду
1.
|
|||||||
2.
|
|||||||
3.
|
|||||||
4.
|
|||||||
5.
|
|||||||
1. Вчить читати й
рахувати,
І писати, і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба ... (школа)
|
2. На базарі їх не
купиш,
На дорозі не знайдеш,
І не зважиш на терезах,
І ціни не підбереш (знання)
|
||||||
3. Чорне поміття
По білому полю
Той його сіє,
Хто це уміє. (письмо)
|
4. Сестри всі
зазеленіли,
Як прийшла весна.
Влітку враз зачервоніли –
Час збирання настав (ягоди)
|
||||||
5. Не людина, а
говорить і співає,
Всім новини сповіщає,
Дітям казки оповідає. (радіо)
|
|||||||
VI. Домашнє завдання .
Розгадати кросворд.
1
|
||||||||||
2
|
||||||||||
3
|
||||||||||
4
|
||||||||||
5
|
||||||||||
6
|
1)
„Розум без ..., як птиця без
крил”. (книг)
2)
Як називалася людина, що
переписувала книжки? (переписувач)
3)
Місце, де сиділи
переписувачі. (собор)
4)
Який хан захопив Київ і
після цього зникла бібліотека? (Батті)
5)
і 6) Який князь заснував у
Києві при Софіївському соборі першу бібліотеку?
(Ярослав Мудрий)
3 клас
Тема: Періодичні
видання для молодших школярів.
Мета: розширити знання
дітей про дитячу періодичну пресу; активізувати інтерес
до неї. Розвивати уміння самостійно читати дитячу періодику. Практично
ознайомити з поняттями „число журналу”, „рік видання”, „примірник”, „комплект”.
Розвивати навички читання, комунікативні здібності. Виховувати любов до рідного
слова.
Обладнання:
виставка дитячих журналів
„Барвінок”, „Пізнайко”, „Веселі
картинки”, „Соняшник”, „Малятко”, „Яблунька”, „Стежка”, „Дивосвіт”; газет
„Новачок”, „Казковий вечір” та ін.
Написані прислів’я „Хто
багато читає, той багато знає”, „Журнал вчить, як на світі жить”, „Тематичний
словник школяра”
каталог
газет та журнал.
Девіз-епіграф
Читай журнали та газети!
І подолай усі тенета.
Дізнаєшся про Всесвіт гарний,
Труди твої не будуть марні!
Хід
уроку.
І.
Організація класу.
ІІ.
Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу:
1) читання анаграми
л ж р у н
а а з г е а т
(журнал) (газета)
2) словникова робота
а) які значення може мати слово
„журнал”?
(класний, журнал обліку
відвідування, періодичне видання)
б) пояснення значення слів
„Довідкове бюро”
періодичне видання
періодика
газета
журнал
журналіст
дописувач, редактор, редколегія,
тираж, примірник.
3.
Робота з виставкою журналів.
-
Назвіть журнали, які є на
виставці.
-
Які з них ви читали?
-
Які журнали є вдома?
-
Які журнали брали в
бібліотеці?
-
Який із журналів призначений
для ваших маленьких братиків і сестричок?
-
Про що говорить обкладинка
журналу?
(учень розповідає)
Бібліотекар. А зараз
поговоримо про журнали.
Перший журнал вийшов
в
1665 р. у
Франції, в тому ж році – в Англії. В 1772 році – вийшов
додаток до газети „Санкт-Петербургские ведомости”. А в 1785 році з’явився дитячий журнал „Детское чтение для сердца
и разума”. В 1861 році став виходити журнал „Вокруг света”, а після революції 1905 р. з’явився журнал „Тропинка”, головним
редактором якого була жінка під псевдонімом Alllegro (що в перекладі – блискучий папір).
Робота в групах.
(Практична робота)
Зараз виконаємо невеличке завдання, кожна
група отримає журнали. Завдання: коротко розповісти про що розповідає кожен
журнал.
1 група – журнал „Барвінок”
2 група – журнал „Пізнайко”
3 група – журнал „Яблунька”
4 група – „Веселі картинки”, „Весела перерва”
Кожна група опрацьовує і розповідає чим
цікавий кожен журнал, які в ньому є рубрики, для якого віку розрахований, коли
виходить.
Бібліотекар доповнює відповіді дітей,
звертає увагу на, що обкладинка містить №
журналу, місяць, рік видання, з якого часу видається (Діти відшукують
самі ці дані і повідомлять отримані відомості).
1 група
Зустріч
з журналом „Барвінок”. Інсценізація. Кожна група може у діалозі представити
розповідь про свій журнал, найцікавіше зачитують уривками.
(Стук у двері. Входить хлопчик у костюмі „Барвінка”, декілька учнів-барвінчат)
Вчитель. Діти, у нас гості. Хто ви?
„Барвінок”. Добрий
день, діти! Ми
з радістю завітали
до вас. Давайте
знайомитись. Чи впізнали ви мене? А моїх друзів? Це
барвінчата – мої читачі. Ми розповімо вам про себе. Хочете?
Народився я в
1928 році в місті Києві. Назвали мене ім’ям весняної ніжної квітки. У
мене красиві обкладинки, цікаві сторінки. Я змінюю їх щомісяця. А чи знаєте,
чому? (Діти відповідають).
Справді, так.
Я виходжу в світ щомісяця і йду по всій Україні в пошуках барвінчат – читачів,
молодших школярів.
На моїх
сторінках ви знайдете те, чого немає в шкільних підручниках. Я порадую вас чудовими казками, оповіданнями,
легендами, переказами, познайомлю з прикметами, прислів’ями, приказками,
загадками, іграми.
Я розвеселю
вас у сумні години, підтримаю в час скрути, посію у ваших душах зерна добра,
щирості, любові.
Всі разом: „Барвінок” – друг усім,
Він входить в кожен дім!
Його читають геть усі:
Батьки, і діти, й бабусі.
І люблять наші дідусі.
П А М ′ Я Т К А
1.
Журнал починай читати з
обкладинки, на ній виділяють усі написи.
2.
Зверни увагу на номер
журналу. Рік видання, хто і де видає журнал.
3.
Прочитай для кого призначений
журнал.
4.
Потім розглядай кожну
сторінку, прочитуй її до кінця.
5.
Якщо зустрів незнайомі слова,
звернись до словників, енциклопедій, довідників.
6.
Про прочитане розповідай
своїм друзям, обмінюйсь думками з ними.
7.
Подумай, як і де ти можеш
використати знання, одержані з журналу.
Гра „Бібліотекар”.
Складання (колективно) каталожної картки.
-
Щоб швидко віднайти матеріал
журналу, який запам’ятався, сподобався, необхідний, складемо
каталожну картку, як це роблять бібліотекарі.
На
дошці запис:
Автор.
Назва твору (матеріалу).
Назва журналу.
Рік видання.
Номер сторінки.
Учні
групами складають усно картку, найкраще складену записують.
Фізкультхвилинка.
-
Уявіть, що ви листоноші і
швидко розносите періодичну пресу. А надворі сніг і вітер, дощ і блискавка,
сонечко і чисті голоси птахів.
-
Передайте руками як будете
рухатись з важкою сумкою в любу погоду.
-
А зараз поза „кучер”,
„барон”.
Бібліотекар.
Дорогі діти! Кожен день, в будь-яку погоду, в усі будинки
приходять свіжі газети. З них ми дізнаємось про новини та
події, які відбулися в різних країнах. Де знайшли залізну руду, де побудували
завод, які відкриття зробили вчені, яких рекордів досягли спортсмени, як народи
всієї Земної кулі борються за мир в усьому мирі. Разом з газетами та журналами
до нас в будинок приходять незвичайні люди: поети, композитори, вчені, винахідники,
мандрівники, політичні діячі та інші. Звідкіля газета так швидко взнає новини?
Скажіть будь ласка!
(Діти відповідають)
Бібліотекар. Так дійсно.
В усіх куточках світу у газети є свої кореспонденти, які уважно слідкують
за життям і про саме цікаве негайно повідомляють до газети. По радіо, телефону,
телеграфу приходять до редакції новини. А на наступний день ці новини з’являються
в газеті. Газети та журнали друкують великим тиражем на спеціальних машинах в
друкарні. Тому одночасно свіжі номери періодики читають мільйони людей. Багато
людей приймають участь в виданні газет та журналів – кореспонденти, редактори,
художники, друкарі, складальники та інші люди, які працюють на друкарських та
складальних машинах. А готову продукцію розвозять в усі кінці світу машини,
поїзди, літаки, пароплави. (Показати плакат „Як випускають газети”)
- А
що означає слово „газета”?
Довідкове бюро
Газета – періодичне, переважно щоденне видання
друку, яке містить різноманітні матеріали про поточні події. Газета містить
також літературні твори, ілюстрації, фотографії та рекламу.
Газети бувають: державні, обласні,
районні, низові (газети установ, учбових закладів наприклад „Гімназист”).
Групова робота.
1
група „Новачок”
2
група „Казковий вечір”
3
група готує розповідь про інші газети для дітей з каталогу газет та журналів,
які виходять в Україні.
Практична робота.
Діти розглядають газети, звертають увагу
на № газет, рік видання, ким видається газета, які рубрики включає в себе, як
оформлена.
Бібліотекар доповнює відповіді дітей.
П А М ′ Я Т К А
Як читати газети
Читай газету кожен день. Газета
допоможе тобі дізнатися про найважливіші події, що відбуваються в світі, про
життя і справи твоїх ровесників, які живуть у нашій країні і за рубежем.
Починай читання газети з
перегляду заголовків усіх статей. Це допоможе тобі вибрати потрібний важливий і
цікавий для тебе матеріал.
Читай кожну статтю уважно,
визначаючи, що головне в ній і чому вона вчить.
Звертай увагу на незрозумілі
слова. Їх пояснення знайдеш у словнику.
Візьми книгу про те, що особливо
зацікавило тебе при читанні газети.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
Гра „Краща газета”
Діти діляться на 3 команди.
Кожній команді дається аркуш паперу,
фломастери, олівці, лінійки, вирізані малюнки. Завдання скласти першу сторінку
газети. Описати сьогоднішній бібліотечний урок. Виграє та команда, що краще
виконала завдання, краще складе рекламу про свою газету. (Діти складають
реклами про свої газети).
V.
Підсумок уроку.
VI.
-
І так, ми з вами
ознайомились з періодичними виданнями для дітей.
-
Які нові слова вивчили?
Словничок
періодичне видання
|
комплект
|
газета
|
редактор
|
журнал
|
редакція
|
тираж
|
дописувач
|
примірник
|
- Зараз перевіримо як працювали протягом уроку.
В
І К Т О Р И Н А
1. Що
таке періодичні видання?
2. Чому
вони називаються періодичними?
3. Що
таке рубрика?
4. Які
дитячі газети знаєте?
5. Що
означає слово газета?
6. Які
дитячі журнали знаєте?
7. Який
журнал про природу? („Яблунька”)
8. Яка
різниця між газетою і журналом?
9. Як
називається наша районна газета?
10.
Які ще газети випускаються в м.Шпола?
-
Нагородження переможців.
Бібліотекар.
-
Отже, якщо ви, діти, будете
читати журнали і газети, то будете знати про всі події, що відбуваються в нашій
країні, то вони відкриють для вас скарби знань, умінь, доброти, радості.
VІ . Домашнє завдання.
За допомогою періодичних видань знайти
і оформити журнал-книжечку.
1 ряд – про рослинний і тваринний
світ нашого міста.2 ряд – про видатних людей нашого міста (співаки,
поети, танцюристи, підприємці).
3 ряд – про підприємства нашого
міста, скласти рекламу про їх продукцію.
Тема: Щоб
книжка довше жила.
Мета: Ознайомити
школярів з правилами користування книжкою.
Обладнання: Виготовлення
обгорток, закладок, кутиків.
Хід
уроку.
І.
Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ.
Вивчення нового матеріалу.
Бібліотекар: Книжки – як люди:
народжуються, живуть, старіють і навіть помирають. Для хворих людей є
поліклініки, лікарні, санаторії. Для хворих книг також є спеціальні лікарні.
Тільки називаються вони по іншому : палітурними і реставраційними майстернями. А в нас , у шкільній бібліотеці,
працює “Книжкова лікарня “. В ній ми лікуємо хворі книги.
Однак усі лікарі знають : будь-яку хворобу легшу попередити, ніж
лікувати. І радять берегти здоров’я. Зокрема, позбутися поганих звичок.
Давайте і ми насамперед запам’ятаємо, що з
книжками не можна робити :
1.
Не можна перегинати книжку .
2.
Не можна загинати сторінки.
3.
Не можна закладати в книжки олівці.
4.
Не можна брати книжки брудними руками.
5.
Не можна читати книжку під час їжі.
6.
Не можна читати книжку на сонці.
Книжки бояться і бруду, і вологи, і сонячних променів - від
цього псується папір. Ще книжки бояться пилу і комах точильників.
Найбільше книги люблять чистоту і дбайливе ставлення.
Класти книги потрібно тільки на чисті столи і парти.
Перегортаючи прочитану сторінку,
викайте тримати її за верхній край. І
ніколи-ніколи не слиньте пальців.
Чим
акуратніше поводитися з книгою, тим вона довше служитиме. Це зрозуміло. Але і
при найакуратнішому поводженні з книжками обкладинки їхні поступово брудняться.
Щоб обкладинки не бруднилися треба зробити обгортки, кутики. А щоб не
бруднилися і не загиналися сторінки потрібно зробити закладки.
На кожній обгортці повинна бути
написана назва книжки, вказаний автор, і якщо це підручник, то клас.
Якщо обгортка паперова, то бажано її
обтягти поліетиленовою плівкою.
Виконуючи всі ці правила і вимоги ви
матимете завжди чисті, охайні книги.
А зараз ми з вами подивимося як
правильно виготовляти кутики, робити закладки і обгортати книги.
ІІІ.
Підсумок уроку.
Практична
робота. Виготовлення
кутиків, обгорток, закладинок.
ІV.Домашнє
завдання.
Виговити кутики
і закладинки для своїх підучників.
Тема: Подорож в країну “Фольклористика”
Мета: виховувати
у дітей любов до читання, познайомити
їх з літературою найбільш
характерною для молодшого шкільного
віку.
Обладнання:
книжкові виставки „У світі казки”, „Пісенна Україна”, „Народ скаже, як зав'яже”.
Хід
уроку.
І.Організаційний момент.
Бібліотекар.З дитячих
літ книжка допоможе
вам зрозуміти світ,
що вас оточує.
Вона відкриває нам
небачені обрії, допоможе
зрозуміти історію народу,
розкриє таємниці природи,
життя.
Книга допоможе
вам у навчанні,
збагатить знаннями, зміцнить
волю, пробудить мрію.
Книжок у бібліотеці
багато. Розкриєш одну
з них -
опинишся в далекій
казковій країні, розказує
нам про незвичайні
пригоди і подорожі,
про чудеса, про
навколишній світ.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Бібліотека. Фольклор
– народна творчість у широкому розумінні; література (байки, перекази, легенди,
казки, прислів'я, приказки), музика.
Фольклористика – галузь знань, що
вивчає фольклор.
Ми з вами
сьогодні подорожуємо по „Фольклористиці”
1.
Зупинка “Казкоград”.
Казка –розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події.
Чарівні речі
Гравцям показують
чарівні речі і вони відгадують,
з якої казки
ці речі.
( Лампа, підкова,
ядро, сокира, горіх,
риба, чобіток, квітка,
возик, гроші).
Упізнай казку.
Ведучий читає
уривок, а діти
відгадують, з якої
він казки.
1. „Проїв дірку
в бичка, з
середини все виїв,
туди горобців напустив
і соломою заткнув,
а бичка під
тином поставив і
палкою підпер.”
“Лисичка –
сестричка і Вовк - панібрат”
2. " Що мали
казати мишенята ? Нічого.
Стали вони тут
вилазити з-за столу,
а Півник їх
і не тримає.
Хто ж таких
ліньтюхів пиріжками пригощатиме ?
“
“Півник та двоє
мишенят”
3. “Вовк зразу
ж до боку,
хотів солому віддерти.
Драв – драв, та зубами
й зав`яз, що
ніяк уже й
не видере…”
“Солом`яний бичок”
4. “От
піч і каже:
-
Дівонько – гобубонько,
на тобі оці
пиріжки за те,
що ти мене
прибрала. Спасибі тобі!
Дічина
подякувала і, тільки-но
під`їхала, а пиріжки
так і посунули
в возик”
“Дідова
дочка і бабина”
5.
“- Скажіть
мені , дідусю,
з чого це
у вас рана
на грудях ?
-
А це, -
каже,- така в
мене рана, що
від неї мені
скоро смерть буде. Тільки мені
день і зостався
жити…”
“Названий батько”
6.
«Девочка
оглянулась и побежала
в чащу подснежники
искать. А их
было видимо – невидимо! Под
кустами и под
камнями, на кочках
и под кочками
- куда не
поглядишь. Набрала она
полную корзину, полный
передник – и скорее опять
на поляну.»
«12 месяцев»
7.
«Тут
портной рассердился, взял
тряпку, да как
ударит тряпкой по
мухам - семь
сразу убил.
-Вот какой
я сильный и
храбрый.»
«Храбрый портной»
8. “Герда
пропягнула маленькій розбійниці
обидві руки в великих
рукавицях і попрощалась
з нею. Північний
олень почав бігти
дуже швидко по
пеньках іпо горбочках,
болотами і луками.”
“Снігова королева”
2.
Зупинка “Прислів’єград”
Прислів'я – влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, яфкий у
стислій формі узагальнює ізні явища життя.
Конкурс „Хто більше?”
Діти називають прислів’я та приказки на задані
теми
(Тварини, явища
природи).
3.
Зупинка “Піснєград”
Пісня – віршований строфічний твір із повторами , призначений для співу.
Музичне попурі.
Заспіваємо разом з…
(Бібліотекар називає
імена казкових героїв,
а діти згадують
їх пісні і
разом співають).
4.
Зупинка “Загадкоград”
Загадка – стислий алегоричний опис подій, предметів, явищ, що їх треба
впізнати, відгадати.
Відгадування
загадок різної тематики.
1. По білому
полю чорним маком
сіяно. (книга)
2. Найласкавіший хижак.
(кіт)
3. Що можна
побачити з заплющеними
очима ?
(Сон)
4. Одяг для
картоплі. (Мундир)
5. Без ніг,
а біжить, без
крил, а летить.
(Голос)
6. Висить сито
не руками зроблене.
(Павутина.)
7. Що належить
тільки тобі, а
застосовується частіше іншими ?
(Ім`я)
8. У кого
є такий самий
хвіст як у
гусака ?
(У гуски)
9. Де живе
казковий птах ? (У
казці)
10. Що буде
з лелекою, коли
йому виповниться 2
роки ?
(піде 3-й)
11.
Колоду треба розпиляти
на 6 частин.
Скільки треба зробити
розпилів ?
12. Скільки яєць
може увійти в
однолітрову банку ? (Жодного, вони
не вміють ходити)
ІІІ.
Підсумок уроку.
Запитання для
учнів:
1. Що таке
фольклор?
2. Які жанри
фольклору ви сьогодні узнали?
3. Назвіть та
охарактеризуйте їх.
ІV. Домашнє
завдання.
Намалювати ілюстрації до улюблених казок.
4 клас
Тема: Бібліотека – книжчин дім.
Мета: виховувати у
читачів інформаційну культуру, вміння користуватися ДБА; навчити дітей
правильно вибирати книги, надавати дітям бібліотечно-бібліографічні знання, види каталогів, і картотек. Навчити дітей по каталогах і
картотеках знаходити необхідну їм літературу.
Обладнання: 1. Виставка літератури „ Бібліотечно -
бібліографічні знання –
дітям”. 2. Бібліотечні картки для
каталогів.
3. Картотека газетно-журнальних
статей. 4. Таблиці ББК.
Хід уроку.
Девіз –епіграф:
Каталоги й картотеки –
Гордість це
бібліотеки.
Ви із ними
подружіться –
Це в житті вам
пригодиться.
І. Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Бібліотекар. Діти,
чи замислювались ви коли-небудь над тим, скільки книг на світі? Зробимо прості
підрахунки: якщо людина прочитає в середньому за тиждень 2 книги, то за рік
вона зможе прочитати 100 книг. А за 50 років близько 5 тисяч. Якщо в середній
бібліотеці зберігається приблизно 20 тисяч книг, то це означає, що прочитати їх
одній людині не вистачить усього життя. То як бути? Висновок один: читати
треба найбільш потрібні і цікаві книги.
Скажіть, діти, коли ви приходите в
бібліотеку, як ви запитуєте про книги? Чи вибираєте ви їх самі?
(Відповідь учнів)
А що ще допоможе вам у виборі
книг, ми детальніше розглянемо на бібліотечному уроці.
Кожна бібліотека відкриває
читачеві свої скарби за допомогою каталогів і картотек.
Каталог – це перелік всіх
творів друку, які є в бібліотеці.
(запис в зошит).
Учень. (каталожна
карточка).
Хоч я карточка
маленька,
В каталозі я
важненька.
Я про книжку все
знаю
Й залюбки
розповідаю:
Про автора й назву
Скажу вам відразу.
Читаємо потім,
Хто малюнки малював,
Хто коли книгу
видав.
Все розповім я,
Бо балакуча вся моя
сім’я.
Бібліотекар.
Найбільш зручним у користуванні є алфавітний
каталог. У ньому всі книги зібрані за алфавітом, тому тематика книг тут
різна: можуть разом стояти художня книга і наукова. Користуватись алфавітним
каталогом дуже просто. Для цього достатньо знати прізвище автора і назву книги.
З алфавітного каталога можна дізнатися, чи є в бібліотеці потрібна книга.
Учень. „А”.
Я – алфавітний
каталог
Знаю все тут
назубок:
Які є книги в
бібліотеці,
І де їх місце на
полиці.
Учень „Б”.
Я складаюся з
карток,
Які стоять в один
рядок.
Найбільше я люблю
порядок –
Тут алфавітний
розпорядок.
Учень „В”.
Всі картки в
алфавіті
Гарненько тут
поставлені,
Якщо уважно
прочитаєш –
Про книгу ти багато
взнаєш.
Учень „Г” .
Коли прийдуть книжки
нові –
Буде поповнення мені
На кожну з них
напишуть картку
Й поставлять в
каталог на згадку.
Учень „Є”.
Хто зі мною щиро
дружить,
Тому книга гарно
служить.
Той у книжковому
морі
Не заблудиться
ніколи.
Бібліотекар. Але
алфавітний каталог не може відповісти на запитання, які книги розповідають про
ті, чи інші явища, події, предмети. З цими запитаннями потрібно звертатися до систематичного
каталогу.
Діти, давайте разом з вами
ознайомимося з ним, його будовою, особливостями. Чому він так називається?
Тому що картки тут розміщені за
новою системою. Кожній галузі знань відповідає той чи інший відділ
систематичного каталогу, який має умовне позначення. Таке ж позначення є на
книгах і називається індексом.
Картки в каталозі розміщуються
згідно розділам Б.Б.К. (таблиці ББК). В таблиці кожна галузь знання
отримує цифрове позначення.
Наприклад:
2 –
Природничі науки
22.1 Математика
22.2 Механіка
22.3 Фізика
22.6 Астрономія
3 –
Техніка
4-
Сільське та лісове господарство
5 –
Охорона здоров’я та медицина
60 -
Суспільні науки
63 –
Історичні науки
65 –
Економіка
66 –
Політика
67 –
Держава і право
68 –
Військова наука
71 –
Культура
72 –
Наука
73 –
Інформатика
74 –
Народна освіта
75 –
Фізкультура і спорт
76 –
Друк. Радіомовлення. Телебачення.
77 –
Клубна справа
78 –
Бібліотечна справа
80 –
Філологічні науки
81 –
Мовознавство
82 –
Фольклористика
83 –
Літературознавство
85 –
Мистецтво
86 –
Атеїзм. Релігія.
87 –
Філософські науки.
88 –
Психологія
92 –
Довідкові видання
93 –
Журнали
На основній каталожній карточці у
правому нижньому кутку на першому місці проставляється індекс відділу, в якому
вміщена книга на полиці.
Запам’ятовувати назви всіх
відділів немає потреби, адже на кожному ящику систематичного каталогу є
перелік відділів, які в ньому розміщені. Кожен великий відділ має розділи і
підрозділи, назви яких написані на роздільниках. На центральному роздільнику
пишеться назва основного відділу, а розділи та підрозділи – на бокових
роздільниках.
З чого ж почати пошук?
Картку на книгу в каталозі шукають
приблизно так, як товариша в незнайомому місці. В першу чергу потрібно
дізнатись, де знаходиться вулиця, на якій живе товариш. Коли знайдеш вулицю,
відшукай будинок. А ось і будинок. Залишилось знайти квартиру, і зустрінешся з
товаришем. Так потрібно вести пошук і в каталозі. Замість вулиці – каталожний
ящик, замість будинку – роздільник відділу, замість квартири – роздільник
підвідділу.
Наприклад.
Тобі потрібні книги про космічні
кораблі, польоти в космос. Зрозуміло, що їх треба шукати у відділі „Техніка”.
Який індекс мають книги з техніки?
Діти відповідають: 3.
Бібліотекар. А
підвідділ? Знаходимо в ящику роздільник з індексом 30.6. – Космонавтика.
Польоти в космос. Відсуваємо цей роздільник – і перед нами
картки з описом книг про космічні кораблі.
Бібліотекар. Ще в
бібліотеці є предметний каталог. Картки в ньому розташовуються за
алфавітом предметних рубрик.
Предметні рубрики –
це короткі словесні вирази предмету творів друку (запис в зошит). У
предметному каталозі література про предмет збирається в одному місці.
Наприклад, знайти книги про
дружбу. Де в каталозі можна їх знайти? Одразу вирішити важко. А за покажчиком
легко. За буквою „Д” знаходимо картку з темою „Дружба”, на якій вказано індекс
87.7. Значить, в каталозі нам потрібно знайти відділ 87.7. „Етика”, де стоять
картки на потрібні книги.
Бібліотекар. Крім
каталогів у бібліотеках є і картки, за допомогою яких можна знайти необхідні
твори. Які картотеки найбільш поширені в бібліотеках?
Учні
(підготовлені):
1. Краєзнавча картотека
(література рідного краю).
2. Картотека заголовків художніх
творів (картки розташовані по
алфавіту заголовків).
3. Картотека нових надходжень.
4. Картотека періодики
(газетно-журнальних систем) – схожа на
систематичний каталог.
5. Тематичні картотеки ( з
найактуальніших тем сьогодення).
Наприклад, картотека з
„Народознавства”, „Валеології”, „Підступні руйнівники здоров’я” та ін.
Для молодших школярів існує
тематична ілюстрована картотека – в ній картки та книги розставлені за
розділами, на яких вказано назву теми.
Учень. Нещодавно
дуже дивно
Здавалося
мені:
І як
шукають діти
Найцікавіші
книжки?
І навіть
на полицях
Я
впоратись не міг,
Шукаю й
не знаходжу,
Що до
душі мені.
Я потім,
як на диво,
Натрапив
каталог.
Як все
тут просто, вміло.
Картки
стоять в рядок.
Я все
знайшов швиденько
„Незнайку”
і казки.
Дякував
чемненько,
І вже
зібрався йти.
Але я
хочу, діти,
У вас
щось запитати.
Мені
цікаво скільки
Ви могли
запам’ятати?
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Вікторина.
1. Що таке каталог?
2. Які
ви каталоги знаєте?
3. Що
таке алфавітний каталог?
4. Що
таке систематичний каталог?
5. Як
розташовують картки в предметному каталозі?
6. Які
картотеки ви знаєте?
7. Що
таке картотека?
8. В
якому каталозі ви будете шукати книгу про білочку або
зайчика? ( в предметному під рубрикою
„Тварини”).
9. А де
ви знайдете книгу про ВВв? ( в систематичному каталозі в
розділі „Історичні науки”)
10. Де
ви знайдете книгу про футбол? (в систематичному
каталозі в розділі „Фізкультура і спорт”).
11. На
яке прізвище і в якому каталозі ви будете шукати книгу Андерсена
„Дюймовочка” (в алфавітному на літеру „А”).
12. З
якої країни прийшло до нас слово „каталог” (З Греції).
13. З
чим часто зрівнюють каталог? (З компасом).
14. Що
таке роздільник? (Це спеціальна картка з цупкого картону з виступом у верхній
частині).
15. Які
розділи систематичного каталогу ви знаєте?
16. Що
таке рубрика? (Розділ у газеті, журналі та ін., назва розділу,
підрозділу).
Розв’язати
кросворд.
Якщо правильно заповните клітини по
горизонталі, то прочитаєте слово-відгадку по першій вертикалі.
1.
Країна з найбільшою кількістю населення в світі? (Китай).
2.
Корисна копалина, з якої одержують паливо для багатьох видів транспорту?
(Нафта).
3.
Останній голосний звук у назві обласного центру (Черкаси)
4. Явище природи, яке викликало в давнину
страх у людей? (Грім).
5. Велика морська хижа риба. (Акула).
ІV. Підсумок уроку.
Бібліотекар. Ось і
закінчився наш урок.
Із книгою і словом
порідніться,
Хай книга буде – ваш насущний хліб.
Тож
зачерпніть із неї і напийтесь
Снаги,
що в серці залишає слід.
Вона
прекрасно вміє віщувати,
Життя
відкриє обриси нові.
І справу
мозку може тамувати,
Немов
ріллю краплини дощові.
В піснях
Шевченка, Пушкіна, Шекспіра
Пізнайте
світ поезії й добра.
Бажаю я,
щоб щиро ви повірили
В
могутню силу слова і пера.
Тема: Науково-пізнавальна
література для школярів
Мета: дати
дітям поняття науково-художньої та науково-пізнавальної літератури; ознайомити
з особливістю цієї літератури; зацікавити учнів науково-пізнавальною
літературою, переконати їх у тому, що відповіді на різноманітні “чому” вони
одержать саме з цих книжок .
Обладнання:
книжкова поличка „Чомучка” (науково-художні, науково-пізнавальні, художні,
енциклопедичні книги з передмовами, розгорнутим довідковим апаратом), „Пошта
Чомучки”, рекомендаційні плакати.
Хід
уроку
І.Організаційний момент.
Ознайомлення з книгами, розміщеними на книжковій поличці „Чомучка”.
Ознайомлення з книгами, розміщеними на книжковій поличці „Чомучка”.
ІІ. Повідомлення теми і мети
уроку.
Бібліотекар: Як приємно
бачити вас, любі діти, на зустрічі з книгою. Але сьогодні наша зустріч незвичайна.
По-перше: ми сьогодні зустрічаємося із славнозвісним Чомучком.
Чомучко: Добрий день, любі друзі! Я теж
дуже радий вас бачити. Мене чекає сьогодні нелегка робота. Моя поштова скринька
доверху наповнилася вашими листами. Я маю прочитати кожного.
Бібліотекар: А по-друге: …
Але не будемо поспішати. Усьому свій час.
Чомучко: Я прийшов сьогодні до вас не
лише з поштовою скринькою.
Є шестеро у мене
слуг
Проворних і
прудких
І все, що бачу я
навкруг
Все знаю я від
них.
Вони по знаку
моєму
З’являються
завжди
А кличуть їх: Як
і Чому,
Хто, Що, Де і
Коли.
Мої слуги, як
завжди зі мною. А ще я приніс з собою свою книжкову полицю. На ній книжки. І
сьогодні ми з ними ознайомимось. Цю справу я доручаю своєму бібліотекареві.
Бібліотекар: Я із
задоволенням роздала б ці книжечки вам, діти. Але вони належать Шполянському
Королівству Мудрагелії. І щоб одержати дозвіл Мудрила Першого і Останнього на
ці книги, треба виконати декілька завдань. Отож, помандруємо до країни
Мудрагелії, а ті завдання, які перед нами будуть поставлені виконаємо без
проблем. Згода? Тоді в путь.
Завдання
1. Ознайомтеся з літературою, яка називається „науково- пізнавальною”. В цьому
завданні я вам трішки допоможу. Ви вже
багато читаєте різних книг.
Бібліотекар:
1.Коли ви були маленькими, що вам читали
мами, бабусі?
2. А що ви
любите вивчати напам’ять?
3. А які
жанри ми ще не назвали?
4.Чудово. А як одним словом це все зветься?
5.А чому вони художні?
Добре, діти. Все
це художня література. Але ці книжечки, що стоять на поличці Чомучка – не
художня література. А зараз ми спробуємо це довести. Рано вранці встає сонечко…
“Де?”: Звідки встає? Ввечері сонечко сідає, зникає за краєм. “Де?”: Куди
сховалося сонечко? По небу пливуть хмарки, високо, низько, пливуть собі, гнані
вітром. “Де?”: Звідки і куди? Весною прилітають зграї пташок, а восени, перед
настанням зими, відлітають… “Чому?: Куди? Чому?
А чи знаєте ви
який великий світ, в якому ми живемо. І що вам відомо про нього і про Землю, на
якій стоїть наш будинок, і по якій ви ходите?
А чому сняться сни? Про все це вам ще
належить дізнатись, почути вперше, подивуватися незвичайному, і я трішечки
заздрю вам, адже у вас стільки цікавого попереду. І якщо ви хочете знати, ви
можете знати. Якщо ви можете знати, ви будете знати. Якщо ви будете знати,
захочуть знати вас. “Де?: Як же про це все дізнатись? Адже часто на наші
“чому?” навіть тато і мама, а то і вчителька відповіді не знають.
Чомучко: Людина всього знати не може. А
для цього в людини є вірні друзі – книжки. Вони знають все.
Бібліотекар: Правильно,
Чомучку. Книга все знає і нас навчає. Зверніть увагу, діти, на прислів’я, що
написані у вас на дошці. Прочитаємо їх. (Діти читають.) “Книга вчить, як на
світі жить”. “Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно”. “Де
розумом не дійду, то в книжці знайду”. “Не бійся, коли не знаєш: страшно, коли
знати не хочеться”. От же, запам’ятаймо перше правило: На всі запитання: “Як?”,
“Чому?”, “Хто?”, “Де?”, “Що?”, “Коли?” – відповіді дають книги”. Та книги це
незвичайні. Їх називають науково-художніми, науково-пізнавальними.
Може хтось здогадався, чому вони так
називаються? Тоді я вам розповім. Всі ті явища, про які ви часто запитуєте
вивчає наука. Те, що відбувається в природі вивчають природничі науки. Зможете
назвати їх?
Бібліотекар: Правильно,
те, що в техніці у нас відбувається, що створюється технікою вивчають науки
технічні. І так далі. Але всі ці науки ви будете вчити значно пізніше.
Наприклад, астрономію (науку про небесні тіла), ви вивчатимете аж у 10-му
класі. А ви вже сьогодні хочете знати, чи далеко до сонця, чому сонце жовте?
Тому й існує для молодших і середніх школярів науково-пізнавальна література,
тобто література, яка допомагає дітям пізнавати науку, яка дохідливо,
зрозуміло, популярно пояснює різні наукові поняття.
Діти, згадайте,
можливо хтось із вас уже ознайомився з подібними книжками? Подивіться на
книжкову поличку Чомучка. Є серед цих книжок ваші знайомі? Назвіть їх.
Бібліотекар: Розгляньмо ще
раз цю книжку. І спробуймо сказати, що ж в ній особливого.
1. Відомості
титульного аркуша (малюнки автора).
2. Зміст не в
кінці, а перед текстом. Книга складається із розділів. Назви розділів –
питальні речення. Відповіді на певні питання в певному розділі. Читати всю
книгу не обов’язково.
3. Передмова.
Книга для спільного читання батьків і дітей.
4. Малюнки. Їх
багато, є схеми, фотографії. Малюнки гумористичні, допомагають дітям краще
зрозуміти текст.
5. В тексті
багато матеріалу, винесеного на поля, надрукованого курсивом – це коментар
автора.
Отож давайте ще
раз повторимо особливості науково-пізнавальної літератури:
- текст
наукового стилю, вживаються терміни;
- розширений
довідковий апарат (передмова, післямова, тлумачні словники, коментарі тощо);
- велика
кількість ілюстрацій, їх різноманітність (малюнки, схеми, карти, фотографії,
таблиці тощо).
Ми вже знаємо,
що таке науково-пізнавальна література і в чому її особливості. Але Мудрило
Перший і Останній ставить перед нами нове завдання:
Завдання
2. Дізнайтеся, хто пише науково-пізнавальні книжки?
(Бібліотекар
роздає дітям книжки і вони дізнаються про авторів книг).
Бібліотекар: Правильно,
діти. Автори науково-пізнавальних книжок не просто письменники, вони за
професією вчені, науковці, інженери. Адже тільки вони можуть достовірно
пояснити дітям різні наукові питання. Багатьох авторів науково-пізнавальних
книжок ви вже знаєте. Хто може назвати? (відповіді дітей).
Добре. Сьогодні
ви познайомитесь ще з багатьма авторами. Про одного із них ми зараз з вами
прочитаємо. Читає з передмови до книги: Воїнственський М.А. Ні пуху, ні пера!:
Науково-художня книга: Для серед. та старш. шкіл. віку. Передмова Ю. Щербака;
Худож. Оформ. Д.О. Заруби. – К.: Веселка, 1991. – 70 с.: 1л. А тепер ми маємо
виконати такі завдання.
Завдання
3. Вивчіть інструкцію як читати науково-пізнавальну літературу. Читання
може бути різним: перегляд, вибіркове читання, повне читання, вивчення.
Бібліотекар: Я лише
доповню. Ще можна вибирати книги за допомогою бібліографічних посібників.
Наприклад: “В стране интересных уроков. Беседы о книгах для учащихся 5-6
классов.” – М.: Книжная палата, 1991. – 87 с. – (За страницами вашего учебника;
Выпуск 27). Крім цього, вам можуть допомогти матеріали рубрик, які є в дитячих
журналах: “Соняшник”, “Барвінок”, “Юний натураліст”, “Юний технік”. А ще ви
добре знаєте збірники “Криничка”, “Джерельце”. В них ви знайдете розділи
науково-пізнавальної літератури.
ІІІ. Підсумок уроку.
Чомусик: А у
мене ще від Мудрила Першого і
Останнього є “хитрі” запитання:
1. Яке колесо
під час руху не крутиться? /запасне/
2. Де вода
стовпом стоїть? /у пляшці/
3. Які два
займенника псують бруківку? /”я” і “ми”/
4. Що
залишається в коробці, якщо з неї вийняти сірники? /дно/
5. Яка річка
тече в роті? /Десна/
6. Який вузол не
можна розв’язати? /залізничний/
7. Як написати в
чотирьох клітках “суха трава”? /сіно/
IV. Домашнє завдання.
Бібліотекар. Ось
тепер усе. Дозвольте оголосити Указ по королівству від Мудрила Першого і
Останнього:
Оголошую конкурс на право називатися Почесним
громадянином Мудрагелії;
Умови конкурсу:
- нехай кожен з
вас вибере книжечку, яка йому сподобалась;
- нехай прочитає
її;
- зробить картку
для класної ілюстративної картотеки;
- складе
запитання-загадку за прочитаною книжкою.
Всім, хто
блискуче впорається з цим завданням буде присвоєно звання
Почесного
громадянина Мудрагелії.
Тема:
Які книги допомагають мені вчитись?
Мета: познайомити
дітей з існуючою довідковою літературою, навчати дітей користуватись словниками, енциклопедіями, виховувати
інтерес і потребу до роботи з
довідковою літературою.
ХІД УРОКУ
І.
Організація класу.
ІІ.
Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу:
Бібліотекар.
Сьогодні урок у нас незвичайний. Тему уроку ви зараз мені скажете.
Прочитайте прислів’я: „Золото добувають із землі, а знання – з книжок”.
(учні
вголос читають прислів’я).
Бібліотекар.
З яких книжок добувають знання?
Відповідь
учнів.
Бібліотекар.
Сьогодні ми познайомимося з довідковою літературою. Як ви гадаєте, яка
це – довідкова література?
(Відповіді
учнів).
Бібліотекар. Ми сьогодні
з нею познайомимося, будемо вчитися користуватися цією літературою.
Знайомство з довідковою літературою:
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА
|
СЛОВНИКИ ДОВІДНИКИ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
Бібліотекар. Чим ви
вже користувались в своєму житті?
Учні. Ми вже
користувались деякою літературою. Зокрема орфографічним словником, словником
синонімів, тлумачним словником.
Бібліотекар. В якій
послідовності записані слова у словниках?
Учні. За алфавітом.
Знайомство із значенням слів.
Бібліотекар. Візьміть
тлумачні словники. Перший ряд визначатиме значення слова „словник”, другий
– слова „енциклопедія” і третій ряд – значення слова „довідник”.
(Учні виконують завдання)
СЛОВНИК
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
|
ДОВІДНИК
|
Збірник слів в алфавітному порядку з поясненням,
тлумаченням або перекладом на іншу мову
|
Наукові довідники у формі слова – систематизований
огляд відомостей з будь-якої галузі виробництва або науки
|
Книжки, що містять короткі відомості з певних питань
|
Знайомство зі словниками, енциклопедіями, довідниками.
Словники – знайти щось про слово: наголос,
будову слова, значення.
ІV. Закріплення
нових знань
Практична робота з
довідковою літературою.
Бібліотекар. В якій
книжці ми шукатимемо, як правильно пишеться слово?
Учні. В
орфографічному словнику.
Бібліотекар.
Знайдіть, як пишуться слова „кропива”, „конденсатор”. Напишіть на
дошці.
(Учні виконують завдання)
Бібліотекар. Де ми
шукатимемо синоніми до слова ...............?
Учні. В словнику
синонімів.
Бібліотекар.
Знайдіть синоніми до слова „гарний”
Учні. Хороший,
красивий, красний, вродливий, чепурний.
Бібліотекар.
Синоніми до слова „пастух”.
Учні. Чередник,
скотар, табунник, отарник, вівчар.
Бібліотекар.
Знайдіть антонім до слова „святковий”
Учні. Буденний.
Бібліотекар. До
слова „з’єднувати”.
Учні. Роз’єднувати.
Бібліотекар. Де ми
шукатимемо переклад слів з російської мови на українську та навпаки?
Учні. В російсько-українському
та українсько-російському словнику?
Бібліотекар.
Перекладіть на українську мову слова „бесідка”, „ландыш”.
Учні. Альтанка,
конвалія.
Бібліотекар. А тепер
перекладіть з української на російську мову слова „багнет”, „електромережа”
і „пліснява”.
Учні. Штык”,
„електросеть”, „плесень”.
Бібліотекар. Де ми
шукатимемо про історію предмета, його виникнення?
Учні. В
енциклопедії.
Бібліотекар.
Прочитайте, як називається енциклопедія, що лежить у вас на парті.
Бібліотекар. На
картках є завдання. Знайдіть відповіді на запитання. Знайдіть відомості про марш,
материк, картоплю, метро, кіностудію.
(Учні виконують завдання)
V. Підсумок уроку.
Бібліотекар. Для
того, щоб правильно писати й говорити, щоб розширити свої знання, яка
література має завжди бути у вас на столі?
Учні. Довідкова.
Бібліотекар. Що
належить до довідкової літератури?
Учні. Словники,
енциклопедії, довідники.
Бібліотекар. Що
треба добре знати, аби швидко знайти потрібне слово в словнику чи енциклопедії?
Учні. Треба добре
знати алфавіт.
Бібліотекар.
Довідкова література дуже корисна й потрібна не тільки вам, учням, а й
вчителям, батькам. І треба дружити зі словниками, енциклопедіями. І ніколи не
соромитися заглянути в книгу. Не дарма в народі кажуть: „З книгою подружишся
– розуму наберешся”.
VІ.
Домашнє завдання.
Вивчити алфавіт.
Немає коментарів:
Дописати коментар