Бібліотека: Нормативні документи

Бібліоскарбничка

«Шпаргалка» молодого фахівця

(Методична консультація з організації роботи книгозбірні)

випуск №1

Дане видання містить методичну консультацію по організації роботи публічної книгозбірні, яка містить різні методи діяльності бібліотеки по задоволенню інформаційних потреб користувачів. "Шпаргалка" стане при нагоді нагоді новопризначеним бібліотекарям у професійній роботі, а також для бібліотечних фахівців.

Професія бібліотекаря унікальна сама по собі тим, що вона немає кордонів, які б можна було окреслити для неї. Праця бібліотекаря складна, відповідальна, різнопланова. Він своєю щоденною працею прокладає шлях у світ знань і мудрості, у світ людських душ і дитячих сердець.

Зміст праці бібліотекаря не тільки зрозуміти свого користувача але й допомагати йому. А щоб допомагати професійно потрібно багато знати і вміти. Бібліотекар повинен сам удосконалюватись. Він повинен знати не тільки художню літературу, а йти в ногу з часом, слідкувати за новинками, за досягненнями у науці і техніці. Для того щоб діяльність бібліотекаря була успішна необхідна спеціальна освіта. Ці методичні матеріали стануть першим кроком на шляху професійної освіти. Вони допоможуть вам не тільки познайомитися з особливостями бібліотечної справи, але й допоможуть при організації роботи вашої бібліотеки. Тож бажаю вам успіхів!

Бібліотека-інформаційний, культурний заклад, який має у своєму розпорядженні організований фонд документів і надає їх у тимчасове користування абонентам, а також надає інші бібліотечні послуги.

Основні функції бібліотеки-інформаційна, культурна, освітня, дозвіллєва.

Абонент бібліотеки – фізична чи юридична особа яка зареєстрована у бібліотеці і є її постійним користувачем.

Бібліотечна послуга-конкретний результат бібліотечного обслуговування, який задовільнює конкретну потребу користувача бібліотеки (видача документів, інформування про нові надходження, довідки, виставки, консультації, просвітницькі заходи.

Документ – соціальна інформація, зафіксована на любому матеріальному носію з метою її збереження, розповсюдження та використання.

І. Законодавчі та нормативно-правові акти з питань бібліотечної діяльності Закон «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.1995р. №32/95-ВР (зі змінами та доповненнями);

Положення про бібліотеку , правила користування бібліотекою, посадова інструкція завідувача бібліотеки.

Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (Наказ Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007р. №22).

ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис Загальні вимоги та правила складання» та ДСТУ ГОСТ 7.80.2007 «Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання»

ІІ. Завдання та пріоритетні напрями діяльності ї бібліотеки в сучасних умовах

У сучасних умовах завданнями та пріоритетними напрями діяльності

(____________) бібліотеки є:

виховування у школярів інформаційної культури, культури читання;

бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів

сприяння за допомогою різних форм і методів бібліотечної роботи самоосвіті, забезпечення їх літературою для задоволення їхніх освітніх і культурних потреб;

піднесення бібліотечної справи на якісно новий рівень;

збереження, книжкового фонду.

ІІ. Технологія роботи бібліотеки

3.1. Формування бібліотечного фонду

Якісне формування фонду бібліотеки істотно впливає на ефективну діяльність бібліотеки і є запорукою високого рівня забезпечення інформаційних потреб користувачів різних вікових категорій

Формування бібліотечного фонду включає такі процеси:

моделювання фонду; комплектування фонду; облік документів опрацювання документів; розміщення у фондосховищі; зберігання фонду;

виключення з фонду документів, які втратили інформаційну цінність.

Моделювання фонду. Моделювання дозволяє створити образ фонду та виявити найбільш раціональний спосіб його формування.

Існує декілька типів моделей бібліотечного фонду. Найбільш розповсюджена тематико-типологічна модель, яка може бути представлена у вигляді тематико-типологічного плану комплектування (ТТПК). Додатком до ТТПК є список періодичних видань.

У ТТПК повинні бути закріплені основні рішення з питань відбору документів конкретної тематики, цільового і читацького призначення. Процес створення ТТПК складається з декількох етапів:

підготовчий (аналіз стану фонду, використання та прийняття рішення про подальше комплектування); розробка ТТПК (визначення тематики комплектування, визначення типів і видів видань,
розрахунок необхідної кількості примірників, оформлення пояснювальної записки, обговорення моделі фонду на бібліотечній раді та затвердження).

Комплектування фонду

Комплектування – це єдиний процес поповнення фонду документами, відповідно до потреб користувачів.

Загальна методика комплектування бібліотечного фонду складається з ряду послідовних операцій:вибір документів за бібліографічним посібником;

визначення джерел книгопостачання; замовлення документів;

включення замовлених документів до картотек поточного або ретроспективного комплектування; контроль за надходженням документів.

Існує два види комплектування – поточне та ретроспективне (докомплектування):

поточне комплектування передбачає придбання нових документів, тобто тих, які вийшли у світ за 2 останніх роки /через видавництва, книгарні, передплатні агентства/.

Особливість фонду бібліотеки - це комплектування і облік документів:

Докомплектування відбувається на основі аналізу невиконаних замовлень на літературу. Його мета – ліквідація прогалин у комплектуванні, які виникли з тих чи інших причин. Основні джерела докомплектування – книгарні, обмінно-резервні фонди інших бібліотек, благодійні фонди, доброчинні акції.

Облік документів

Облік документів, які надходять до бібліотечного фонду або вибувають з нього, повинен бути повним, своєчасним та оперативним.

Обліку підлягають усі види документів, виготовлених на паперових та інших носіях інформації, які надійшли до бібліотеки.

Облік документів включає такі послідовні процеси: приймання; штемпелювання; реєстрація; облік; вибуття; перевірка наявності документів.

Види обліку:

1) сумарний облік – це облік документів що надійшли до бібліотеки або вибули з неї згідно з одним супровідним документом (накладна, рахунок-фактура, акт та ін.). Журнальні та газетні видання заносяться на підставі річного підсумкового акта-приймання-здавання видань (без зазначення ціни).

Документи, що не підлягають запису до інвентарної книги (аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки) обліковуються в Зошиті обліку документів тимчасового зберігання та у «Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду».

Аудіовізуальні документи, електронні видання обліковуються за правилами обліку книг.

Основними одиницями обліку всіх видів документів (крім газет), є примірник і назва.

Основними одиницями обліку газет є - річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання).

Сумарний облік здійснюється в «Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду», яка складається з трьох частин:

частина І – надходження до фонду;

частина ІІ – вибуття з фонду;

частина ІІІ – підсумки руху бібліотечного фонду.

Підсумки руху бібліотечного фонду підлягають щорічному звірянню з бухгалтерією.

2) індивідуальний облік документів – це реєстрація кожного документу, яке надходить до бібліотеки (крім аркушевих, карткових видань, буклетів, плакатів, поштових карток). Однією з форм індивідуального обліку є інвентарна книга.

До інвентарної книги записуються лише ті видання, вартість яких приймається на баланс бібліотеки. Кожний примірник, що підлягає індивідуальному обліку, отримує інвентарний номер, який закріплюється за документом на весь період його перебування у фонді бібліотеки. Інвентарний номер проставляється на титульній сторінці або на звороті та на 17-й сторінці.

Індивідуальний облік аудіовізуальних документів та електронних видань відбувається в окремій інвентарній книзі «Аудіовізуальні документи й електронні видання», періодичних видань в «Реєстраційній картотеці періодичних видань».

В облікових документах забороняється підчищення та заклеювання помилкових записів.

Помилкові записи закреслюються. Вище над закресленим робиться правильний запис. У примітках підтверджується вірність нового запису за формою: «Виправленому вірити», дата, підпис завідувача бібліотеки або особи, відповідальної за ведення облікової документації.

Зміни, що вносяться до облікових документів, здійснюються з дозволу керівництва, якому підпорядкована бібліотека, і документально оформлюються за розпорядженням, службовою запискою тощо. Переписування інвентарних книг та переінвентаризація (зміна інвентарних номерів) бібліотечного фонду не дозволяється.

Документація, за якою здійснюється облік, підлягає зберіганню як документ суворої звітності.

Терміни зберігання облікових документів:

Книга сумарного обліку бібліотечного фондує (постійно);
Інвентарні книги (постійно);
Супровідні документи (5 років після перевірки фонду);
Акти на документи, отримані без супровідного документу (5 років);
Зошити(журнал) обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублени(постійно);
Акти на списання документів, акти перевірки бібліотечного фонду(постійно).

3.2. Зберігання документів у бібліотечному фонді.

Забезпечення довготривалого зберігання бібліотечного

фонду – одне з важливих завдань бібліотеки і

здійснюються відповідно до наступних правил:

дотримання режиму зберігання документів основного фонду (ізольоване сухе приміщення, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормативам розміщення документів, наявність протипожежних засобів);
розстановка бібліотечного фонду за систематично-абетковим порядком згідно з шифром документа; зліва направо у межах одного стелажа, а на стелажі – зверху вниз. за зберігання книжкових фондів відповідають, завідувач бібліотеки, всі бібліотечні працівники, які мають доступ до документів;
користувачі у разі втрати (пошкодження) книг або інших документів зобов’язані замінити їх аналогічним або рівноцінними(за згодою бібліотекаря) або відшкодувати їх ринкову вартість у розмірах, установлених правилами користування бібліотекою;
за втрату і пошкодження книг та інших документів з фонду неповнолітніми читачами відповідають їхні батьки (опікуни);
своєчасне виявлення і списання документів з фонду бібліотеки (застарілих за змістом та зношених видань, загублених читачами);
проведення санітарного дня (один раз на місяць).

3.3. Перевірка бібліотечного фонду.

Однією з умов зберігання бібліотечного фонду є його перевірка. Перевірка – це звіряння кожної одиниці зберігання з обліковими документами для встановлення у фонді фактичної наявності документів.

Перевірку здійснюють за наказом директора. У наказі слід указати причину, засоби і терміни її проведення, визначити склад комісії. До складу комісії входять його заступник, завідувач бібліотеки, бібліотекар, працівник бухгалтерії. Комісія організовує роботу з перевірки бібліотечного фонду, складає акт перевірки, а в разі передачі фонду від відповідальної особи іншій – акт приймання-передачі.

Бібліотечний фонд перевіряють згідно з планом роботи бібліотеки у такі терміни:

фонди бібліотек обсягом до 100 тис. облікових одиниць –

один раз на 5 років;

фонди бібліотек обсягом від 100 тис. до 200 тис. облікових

одиниць – один раз на 7 років.

Позапланову перевірку здійснюють:

у разі зміни матеріальної особи;
за надзвичайних обставин /стихійні лиха тощо/;
у разі незадовільного стану обліку бібліотечних фондів;
під час виявлення фактів крадіжок, зловживань;
під час реорганізації або ліквідації бібліотеки. Методика перевірки:

фонди обсягом до 10 тис. видань перевіряються безпосередньо звіркою видань з інвентарними книгами;

фонди обсягом понад 10 тис. видань перевіряються за допомогою контрольних талонів, на яких позначають автора, назву книги, місце і рік видання;

підводяться підсумки перевірки (складається акт перевірки фонду у двох примірниках (один примірник передається до бухгалтерії), складається акт до списку книг, на які немає відміток у інвентарній книзі про наявність їх у фонді, видається наказ про результати перевірки, усуваються недоліки)

3.4.Опрацювання документів.

Усі документи, що надійшли до фонду бібліотеки обов’язково підлягають каталогізації та технічному оброблянню. каталогізація – систематизація документів /визначення класифікаційного індексу твору друку відповідно до таблиць бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК)/, складання бібліографічного опису документу за принципом складання опису: під індивідуальним автором, під колективним автором, під назвою; технічне обробляння – штемпелювання, проставляння інвентарного номеру, поличного шифру та інше.

3.5.Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки (організація, ведення та редагування каталогів і картотек)

Необхідною умовою успішної роботи бібліотеки з усіма категоріями читачів є добре організований довідково-бібліографічний апарат (ДБА).

Складовою частиною ДБА є система каталогів і картотек:

абетковий каталог (АК);
систематичний каталог (СК);
абетково-предметний покажчик (АПП);
картотеки – систематична картотека статей (СКС), тематичні картотеки, краєзнавча картотека, картотека нових надходжень, реєстраційна картотека періодичних видань.

Для того, щоб каталоги та картотеки якісно виконували свої функції, треба своєчасно поповнювати їх новими надходженнями і звільняти від записів документів, які вибули.

3.6. Бібліографічна та інформаційна робота бібліотеки бібліотека здійснює інформаційну підтримку користувачів, виховує інформаційну культуру.

Основними напрямами бібліографічної діяльності

бібліотеки є

створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату);
підготовка у бібліотеці бібліографічних посібників;
організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:

1) Довідково-бібліографічне обслуговування (виконання різноманітних бібліографічних довідок):

Тематичних (запити з конкретної теми);

Фактографічних (статистичного, хронологічного характеру);

Адресних (про наявність у бібліотеці конкретного видання);

Уточнення бібліографічних відомостей (уточнення відомостей про відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису)

2) Бібліографічне інформування (інформаційна робота) проводиться за двома напрямами:

інформування читачів;
інформування ОДЧ.
Для бібліографічного інформування використовуються
індивідуальні, групові та масові форми роботи:
індивідуальне бібліографічне інформування здійснюється для: різних вікових категорій користувачів, дітей «групи ризику», вчителів;
групове бібліографічне інформування здійснюється для представників органів самоврядування , адміністрацію школи, лікарні та ін..
масова форма інформування – це інформування всіх читачів бібліотеки про нові надходження, проведення бібліографічних оглядів, днів інформацій.

3) рекомендаційно-бібліографічне обслуговування передбачає створення та використання рекомендаційних та інформаційних списків літератури, бюлетенів, анотованих покажчиків.

Групування літератури в рекомендаційному списку може бути тематичним, проблемнотематичним, за абеткою авторів і назв книг, за жанрами літератури (хронологічне, формальне, за типами і видами літератури).

4) формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури - важливий напрям бібліографічної діяльності, який здійснюється бібліотекарями і вчителями за програмою під час засідання гуртків, клубів за читацьким призначенням та на різноманітних масових заходах (бесідах, лекціях, вікторинах, конкурсах тощо).

3.7. Бібліотечне обслуговування користувачів.

Організацію обслуговування читачів регламентують правила користування бібліотекою, які затверджує директор ЦБС. Режим роботи бібліотеки має передбачати найбільш зручний для користувачів час. Бібліотека обслуговує населення свого мікрорайону . Запис до бібліотеки здійснюється при наявності документів, дорослі користувачі та юнацтво при записі повинні пред’явити паспорт, діти записуються при пред’явленні документів одного з батьків чи опікунів, або за списком класних керівників чи класоводів, які ведуть контроль за поверненням книг дітьми.

Під час запису заповнюється читацький формуляр.

Формуляр – це документ, що підтверджує факт і дату видачі користувачеві документів та їх прийому бібліотечним працівником. До читацького формуляру вносять відомості про літературу, вказуючи:

дату видачі, інвентарний номер, відділ, прізвище автора і заголовок видання.

Користувачі розписуються за кожний примірник; від учнів 1-4 класів підпис не вимагається. Користувач, який не здав документи після попередження, бібліотекою не обслуговується до їх повернення.

Бібліотекар повинен систематично слідкувати за вчасним поверненням документів, щоб не було боржників (тобто вести роботу по ліквідації заборгованості) проводити роботу щодо збереження фонду.

На абонементі забезпечується видача документів для користування ними поза межами бібліотеки на визначених умовах. Документи видаються на такий термін:

для 1-4класів – на 15 днів;
для 5-9 класів та інших категорій строком на 30 днів,
періодичні видання – на 5 днів у кількості 2 назв;
кількість примірників книг, що видаються одночасно, не повинна перевищувати 5.

Читальна зала – спеціально обладнане приміщення для роботи з документами у стінах бібліотеки (енциклопедичними, довідковими, цінними і рідкісними виданнями) та одержаними за міжбібліотечним абонементом /МБА/.

Облік роботи щодо обслуговування користувачів здійснюється у «Щоденнику роботи бібліотеки», який складається з 3-х частин:

1. Облік складу користувачів і відвідувань;

2. Облік видачі документів;

3. облік інформаційної роботи;

4.Облік масової роботи.

Одиницею обліку відвідувань є прихід користувача до бібліотеки з метою отримання і повернення документів, продовження часу користування ними, читання, роботи з довідково-бібліографічним апаратом, отримання бібліографічної довідки тощо.

Одиницею обліку видачі документів є примірник. Облік видачі проводять за кількістю виданих документів, зареєстрованих у формулярі, а також у бланку-замовлені МБА. Під час видачі журналів, газет й інших документів, що зберігається у підшивках, підрахунок видачі проводять за кількістю примірників, отриманих користувачем відповідно до його запитів.

Одиницею обліку масової роботи є захід (виставка, бібліографічний огляд, читацька конференція, усний журнал, диспут тощо).

3.8. Культурно-просвітницька робота.

Згідно з «Положенням про бібліотеку» однією з основних функцій бібліотеки є популяризація літератури за допомогою культурно-просвітницьких заходів. Під час проведення культурно-просвітницьких заходів бібліотекою використовуються наочні (книжкові виставки, плакати, альбоми тощо) та рекомендаційні (огляди, обговорення, конференції, дискусії, усні журнали тощо) форми роботи. У своїй роботі бібліотекар має використовувати інноваційні форми і методи роботи з впроваджуванням новітніх комп’ютерних технологій.

3.9. Планування роботи бібліотеки.

Бібліотека є структурним підрозділом ЦБС і план її роботи є складовою частиною плану. Під час складання плану враховується кількість робочого часу за рік, кількість працівників у бібліотеці, просвітницькі заходи, творчі акції.

Обов’язковою умовою ефективного планування роботи бібліотеки є аналіз показників за минулий рік, визначення завдання та зміст роботи бібліотеки на поточний навчальний рік, планування масової роботи, враховуючи знаменні й пам’ятні дати, рекламну діяльність бібліотеки та оформлення інформаційних стендів, куточків тощо

3.10. Звіт про роботу бібліотеки

У кінці звітного року завідувач бібліотеки складає звіт про роботу бібліотеки.

Звіт складається з двох частин: інформаційно-текстовий і статистичний.

У інформаційно-текстовій частині вміщуються відомості про проведення масових заходів з популяризації літератури, впровадження інноваційних форм і методів роботи, та аналіз основних показників роботи:

· обертаністі книжкового фонду = книговидача за рік : фонд;

· відвідуваності = кількість відвідувань : кількість користувачів;

· книгозабезпеченость = фонд : кількість користувачів;

· читаність = книговидача за рік : кількість користувачів.

У статистичній частині необхідно показати кількісну характеристику всіх технологічних процесів. Річний звіт і план роботи бібліотеки затверджується сільським головою. Проводити звіт перед населенням.

3.11. Підвищення кваліфікації бібліотекарів

Бібліотекарю необхідно володіти інформаційною культурою, бути обізнаним з методикою її викладання, дотримуватися етики бібліотечного працівника. Він повинен підвищувати і вдосконалювати свій професійний рівень, займатися самоосвітою, брати участь у: фахових семінарах , тренінгах, днях фахівця, курсах підвищення кваліфікації тощо.

Використані джерела:

· Бібліотечна статистика. Міждержавний стандарт ГОСТ 7.20-200 Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи : [ Електронний ресурс] – Режим доступу:htt://ua.convdocs.org/docs/index-46960/html. вільний(дата звернення 20.12.2015).- Мова укр.- назва з екрана. Василенко О. Бібліотечна статистика в Україні:досвід і перспективи реформування (1992-2003)/ О.Василенко. // Бібліотечний вісник: наук. – теорем. Та практ.журн./ Нац. б-ка України ім.. Вернадського НАН України. – Київ, 1993 – 2005. - №1. – С.6 – 13.

· Организация работы централизованной библиотечной системы: ин- струкции и учетные формы / под ред.. Р.З.Зотовой. – 2-е узд., испр., доп. – М., 1985. – 192 с.

· Митрофанова, С.В. Облік бібліотечних фондів - 2005: Практ. посібник [Текст] / С.В. Митрофанова. - М.: Міжрегіон. центр бібл. співробітництва, 2005. - 160 с.

· Сапрыкин, Г. Показатели эффективности работы библиотеки: сравнительный анализ/ Г.Сапрыкин. // Біблфотечний форум України : Інформаційний журнал. Заснований у 2003 р. – Донецьк. – 2005 г. №2. – С.5 – 7.

· Справочник библиотекаря/науч. ред. А.Н.Ванеев, В.А.Минкина. – 3 изд., перераб., и доп. – СПб .: Профессия, 2006. – 496 с.

Рекомендована література

· Планування роботи шкільної бібліотеки [Текст]// Шкільна бібліотека. – 2008. – №9. – С.56-61.

· Методичні рекомендації зі складання плану роботи [Текст]/ уклад. О.М. Горячева // Шкільний бібліотекар. – 2011. - №1. – С. 19-23.

ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. N 629 «Деякі питання використання у 2015 році коштів, передбачених на видання, придбання, зберігання та доставку підручників і посібників»

Переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році

Наказ МОНУ від 29.09.2015 №983 Про видання підручників для учнів 4 та 7 класів ЗНЗ

Наказ МОНУ № 931 від 12 серпня 2014 року Про проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби» (далі НП(С)БО121), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1018/18313 (зі змінами), чинне з 01.01.2015 року .

УВАГА! 1. Відповідно до п.5 розд.ІІ НП(С)БО121 первісна вартість об'єкта ОЗ у разі придбання за плату складається, зокрема, з витрат на транспортування ОЗ. Оскільки об'єкт ОЗ (а отже і підручники згідно п. 3.2.2 розд. ІІ НП(С)БО121) оцінюється за первинною вартість (п.4 розд.ІІ НП(С)БО121) при оприбуткуванні підручників до вартості їх придбання необхідно додати ціну послуги доставки.

2. Відповідно до п. 11 розд.ІІ НП(С)БО121 зі змінами, внесеними Наказом МФО від 23.07.2015 № 664 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку" (п.3.1.) з 04.09.2015 року підручники обліковуються в гривнях з копійками.

Нормативно-правові акти Мінкультури у сфері бібліотечної справи

ДКХПП Випуск 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності", затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.12.2004 №336 (зі змінами)

ДКХПП Випуск 81 "Культура та мистецтво", затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 №168

Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури зі змінами, затверджене наказом Міністерства культури та туризму України від 16.07.2007 №44

Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти (п. 4 Нормативи інформаційного забезпечення)

Наказ МОНУ №1205 від 06.12.2010 Про затвердженя типових штатних нормативів ЗНЗ

Наказ МНС України №1398 від 12.12.12 Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек
Методичні рекомендації НБУ ім. В.І. Вернацького щодо санітарно-гігієнічної обробки документів, каталогів та засобів їх зберігання

Добріка нормативно-правових актів у сфері бібліотечної справи

Наказ МОН України від 16.12.2016 № 1543 "Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства освіти України від 14.05.1999 № 139 та від 04.08.1999 № 277" (про втрату чинності "Положення про шкільну бібліотеку")

Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 177 «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації»

Наказ МОН України від 26.06.2017 №929 "Про впровадження універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек"

Положення про електронний підручник

Бібліотека

Матеріли до Тижня дитячого читання

Нормативні документи

Бібліоскарбничка

Немає коментарів:

Дописати коментар