Бернет Ф.
Маленька принцеса / Ф. Бернет ; пер. з англ. В. Левицької; ілюстр. Ю. Радіч-Демидьонок. - К. : Країна мрій, 2013. - 320 с.: іл.
Пекарська, М.-К. Клас пані Чайки / Малгожата-Кароліна Пекарська; пер. з пол. Б. Ю. Антоняк. – Х. : Школа, 2012. - 336 с.
Вдовиченко Г. Ліга непарних шкарпеток / Г. Вдовиченко ; ілюстр. Д. Скляр. -Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2013. - 125 с.
Маленька принцеса / Ф. Бернет ; пер. з англ. В. Левицької; ілюстр. Ю. Радіч-Демидьонок. - К. : Країна мрій, 2013. - 320 с.: іл.
Цю чудову розповідь про дівчинку Сару Кру, маленьку принцесу з міста Бомбей (Індія), яка несподівано опиняється в холодному, туманному Лондоні, я прочитала давно. І так, як я працюю у бібліотеці, то постійно рекомендую її для прочитання дівчаткам такого ж віку, як і Сара. Мама дівчинки помирає одразу ж після її народження, тому вихованням займається батько.
Вона полюбляє гратися ляльками та її улюбленицею є лялька Еммілі, яку вона вважає живою. Гардероб Сари та Еммілі просто розкішний. Дівчинка росте дуже щасливою дитиною, аж поки не сталося так, що на свій 11-ий день народження вона втрачає батька. Їй доводиться покинути навчання в пансіоні та стати служницею.
Разом зі страшною звісткою про загибель батька приходять до дівчинки і нові нещастя: злидні, образи, знущання оточуючих, але вона намагається поводитись як справжня принцеса.
Сара — незвичайна дівчинка, в неї бурхлива фантазія, та найголовніше те, що вона прагне до всіх бути доброю і великодушною. Мужність і шляхетність юної героїні допомогли їй зберегти людську гідність, адже тільки справжня принцеса гідна такої поведінки.
Ця історія буде цікава всім маленьким принцесам.
Оксана Макарик
Пекарська, М.-К. Клас пані Чайки / Малгожата-Кароліна Пекарська; пер. з пол. Б. Ю. Антоняк. – Х. : Школа, 2012. - 336 с.
Пропоную до Вашої уваги роман відомої польської письменниці та журналістки Малгожати-Кароліни Пекарської «Клас пані Чайки».
Саме так! Щонайсправжнісінький «роман». А який роман без «великого» кохання та інтриг? Отже… Наші герої школярі-підлітки, які зустрічаються в першому класі гімназії. І дуже сильно помиляється той дорослий, який вважає, що гімназійне життя безтурботне.
Саме у підлітковому віці діти найгостріше переживають щоденні радощі та проблеми з якими зустрічаються. Так і наші герої знайомляться з новим колективом, новими друзями. Знаходять своє перше кохання, намагаються різними методами привернути до себе увагу. Вчаться не зневажати почуття, які їм не милі.
Авторка на прикладі одного класу, одного колективу показує життя усіх підлітків. Тут є і свої лідери, і зубрилки, і свої красуні.
«…Дівчина розглядала себе в дзеркалі. Однокласниці точно позеленіють від заздрощів! – подумала вона.- Ну і Ксишек із III-Б, можливо, нарешті зверне на мене увагу. А чому б мені й не піти в цьому до школи? Чого б і ні?»
Поки читаєш цей твір, живеш разом з персонажами, співпереживаєш, за когось хвилюєшся. Намагаєшся придумати пораду або виправдання їхнім учинкам.
Бонд М.
Ведмежа на ім’я Падінгтон / ілюстр. Пеггі Фортнум. - Х. : Вид-во «Ранок», 2014.- 132 с.
Ця історія почалась у Лондоні на Падінгтонському вокзалі.
« - Ведмідь? На Падінгтонському вокзалі? – місіс Браун здивовано глянула на чоловіка. – Дурниці, Генрі. Цього просто не може бути.
Містер Браун поправив окуляри.
- Слово честі – ведмідь, - не здавався він. – Я ж бачу. Ось там, за поштовими тюками. На ньому ще страшенно кумедний капелюх».
Приїхавши до Лондона із Дрімучого Перу, ведмедик прагне знайти в британській столиці новий дім і стати англійським джентльменом. Цьому сміливому і заповзятливому мандрівникові вирішує допомогти родина Браунів. Як і будь-який вихований ведмедик, Падінгтон намагався бути корисним в будинку Браунів. Але чомусь всі його затії перетворювалися у пустощі, проте оточуючі з радістю прощають йому всі його витівки. Такий цей ведмедик Падінгтон, де він, там ніколи не буває скучно.
Історії англійського письменника Майкла Бонда про ведмежа на ім’я Падінгтон давно вже полюбили у всьому світі, ніхто не може залишитись байдужим до цього доброзичливого, допитливого пустуна-ведмедика, який ніколи не сидить склавши лапки, він завжди готовий допомогти.
Думаю, що і Ви, любі читачі, отримаєте море задоволення від прочитання книги про маленького ведмедика Падінгтона.
Дал Р.
Чарлі і шоколадна фабрика. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. - 240 с.
Книжка “Чарлі та шоколадна фабрика“ Роальда Дала вчить дітей бути чемними. Всі діти, крім Чарлі, не слухаються Віллі Вонку і потрапляють в небезпеку. Особливо смішно було, коли Верука Солт вередливо вимагала собі одну з фабричних білок, які перевіряли якість горіхів і попалася білочкам до лап. Вони схопили її і стукали по голові, а коли почули глухий звук, потягнули дівчину в сміттєпровід, куди кидали всі пусті горіхи.
Коли я жив влітку в Підкамені, то ми обговорили книжку з Настею Чушак, бо вона її теж читала, але давніше. Ми обоє вважаємо, що читати книжку краще, ніж дивитися фільм, бо в фільмі багато всього скорочують або показують не таким, як ми собі уявили самі.
Ще мені дуже сподобалися всі цукерки, які описані в книжці. Шкода, що в нашому світі таких ще нема. Я теж хотів би потрапити в таку гарну пригоду, як Чарлі. Я навіть знайшов один золотий квиток в якійсь шоколадці. Але кому маю його показати, щоб по мене теж приїхав чарівний ліфт?
Валентина Шевченко
«З нижньої шухляди прочиненої шафи визирали шкарпетки» - саме такими словами розпочинається захоплююча розповідь львівської письменниці Галини Вдовиченко «Ліга непарних шкарпеток».
Так, саме шкарпетки є головними героями! Читаючи книгу, ви разом із шкарпетками потрапите у лапи кота, у "пащу" пилососа, побуваєте на шкарпетковій виставі та у горах Шкарпатах.
А найголовніше – побачите, якою міцною може бути шкарпеткова дружба, навіть якщо шкарпетки залишаються без своєї пари. З усіх сил вони борються за своє існування, щоб не опинитися на смітнику. Саме тому вони об’єдналися і утворили Лігу непарних шкарпеток, в якій існували такі шкарпеткові правила : жити цікаво, бути потрібними, знайти свою пару і завжди бути разом!
Прочитавши книгу, ви навчитеся цінувати справжню дружбу!
P.S. А щоби цікавішим було читання – пропоную вашій увазі переглянути буктрейлер, який відзняли наші талановиті працівники : автор відео Юлія Дудко, асистент Михайло Скобилка.
І ось зовсім "свіжа" новина - Львівська обласна бібліотека для дітей зайняла 2 місце у конкурсі бібліотечних буктрейлерів "Читаємо з Клубом Сімейного Дозвілля", який був оголошений у січні Українською бібліотечною асоціацією та видавництвом "Клуб Сімейного Дозвілля". Гарного перегляду!
Люлько Анна.
Загублене цуценя / А. Люлько; ілюстр. Н. Каламєєць. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. - 48 с. : ілюстр.
З давніх давен собака жив поруч із людиною, був її помічником. Всі ми з дитинства знаємо, що собака – друг людини, вірний, відданий, незмінний.
Неймовірно цікаву історію про цю тварину розповіла Анна Люлько у своїй книзі «Загублене цуценя», яку я прочитала із великим захопленням.
Дорогі наші читалочки, хочу познайомити Вас із дівчинкою Софійкою, яка біля дитячого майданчика на лавці забула своє улюблене іграшкове цуценя на ім'я Смішко. Софійка дуже сумувала, а Смішко, не втрачаючи часу, вирішив іти на пошуки пригод у місті. За такий короткий час встиг познайомитись із хлопчиком Васильком, художником та котом Філіпом.
Та головне - після цікавих пригод, які відбулися із цуценятком, Смішко повернувся до своєї маленької господині.
Любі друзі, Ви маєте змогу здіснити подорож у казкове місто разом із Софійкою та Смішком, тож не задумуючись читайте та подорожуйте.
Бажаю Вам веселої дружби, приємної подорожі та цікавого читання.
Ткачівська М.
Обережно, діти! : [повість] / Марія Ткачівська ; худож. Т. Копитова. – Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 240 с. : іл.
Любі діти, пропоную Вам познайомитися з непосидючим та кмітливим хлопчиком-бешкетником на ім'я Марк.
Книга «Обережно, діти!» – це описи та роздуми про пригоди Марка, якими він ділиться. Батьки хлопчика завжди заклопотані та не приділяють належної уваги до власного сина, тож він шукає собі розваг самотужки. І що ж трапляється…? То Марко з друзями вчить курчат літати, то майструє парашут із старих парасольок та бабиної спідниці, то одружується з «пилососом»… І це лише частина пригод, які трапляються з нашим героєм та його друзями.
Так би й жив собі Марко, потрапляючи в халепи, якби не знайомство в селі з дідом Орком. Саме цей мудрий дід з величезним життєвим досвідом, розкриє малому Маркові десять секретів успіху справжнього чоловіка, давши йому ті важливі уроки життя, на які у рідних батьків не вистачило часу.
Отож друзі, читайте і бешкетуйте разом з Марком та його друзями. Можливо і себе та свої пригоди Ви побачите на сторінках цієї чудової книги.
Рутківський Володимир.
Бухтик з тихого затону : [казкова повість] / В. Рутківський. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. – 240 с.
Чудернацька історія трапилась з героями казково-фантастичної повісті Володимира Рутківського “Бухтик з тихого затону”. Перебуваючи у лісовому санаторії, вони познайомились з дивовижними мешканцями тихого затону та їхнім незвичайним життям.
Оля, Сергійко Микитюк та Вітько Капустянка, навіть не підозрювали, що поблизу живуть справжні лісові та підводні створіння – Обертас, Бухтик, щука Зубатка, русалки Чара та Манія, жаба Квакуха Премудра, та володар затону – старий водяник Барбула.
Їхнє спокійне перебування в санаторії змінив один вечірній візит непроханого гостя. “Клацнув вимикач – і кроків за двадцять від вікна Сергійко побачив якусь дивну, розкошлану істоту. Не обминаючи рясних калюж вона чимдуж бігла до річки. На мить чудернацька істота озирнулася і Сергійко мимоволі здригнувся – таким жовтим, нелюдським світлом спалахнули її великі круглі очиська”. Та насправді Бухтик не був страшним, а просто мав незвичайну зовнішність: “… за закрутом дороги затупали зграбні копитця і на узлісся вилетів збуджений Бухтик. Його веселі чорні очі палали, наче два вогники, а вовна на голові розкошлатилася так що й ріжок не було видно”.
Однак, не завжди Бухтик був видимий для дітей, а лише тоді коли він проковтнув пігулку. От тоді друзі разом із невтомним винахідником та кмітливим і дотепним Бухтиком втілювали надзвичайні витівки та допомагали одне одному реалізовувати найпотаємніші бажання. Школярі відкрили безліч секретів із життя підводних та лісових мешканців, а Бухтик здійснив свою мрію – став справжнім артистом.
Та це ще не все! З цієї кумедної книжечки, любі дітки, Ви дізнаєтесь про те, як справжня дружба долає усілякі перешкоди і навіть зцілює. А на закінчення згадаємо чудові слова Бухтика: “Як чудово жити на світі, коли знаєш, що ти комусь потрібен!”
Про країну, куди ніколи не приходить Різдво.
Мацьків О. Країна Ніландія / О. Мацьків; мал. М. Михайлошина. – Львів: Свічадо, 2010. – 48 с.
Чи знаєш ти, друже, про дивовижну країну Ніландію, країну до якої ніколи не приходить Різдво? Потрапити до неї можна дуже просто: проїхавши зупинку червоним трамвайчиком. Так ось, напередодні Різдва із хлопчиком Юрасиком – Грубасиком стаються деякі пригоди.
А почалось усе з того, що Юрась сів у червоний трамвайчик, щоб проїхати до свого дому, і знайомиться з не дуже привітною, вередливою дівчинкою, котра слово «ні» вважала найпрекраснішим у світі. Проїхавши одну-єдину зупинку, діти потрапляють у незнайоме місце. Герої казки знайомляться з самим президентом країни Небудьком, прикордонником Анірушем та приватним детективом – Нікомуніслова. Це всі мешканці, яких діти зустріли у цій диво-країні.
Ти, друже, здогадався, це й була таємнича Ніландія, яка вчить цінувати слова «Так» і «Ні». Часто ми не уявляємо, яке велике значення може мати одна трамвайна зупинка. Якщо бажаєш дізнатися куди поділися всі її мешканці? Що ж сталося з Юрасиком і дівчинкою? Чому до Ніландії не приходить Різдво? Та чи встигли дітлахи повернутися додому до Різдва? Запрошую відшукати відповіді у цій казковій історії.
Олеся Костів
Немає коментарів:
Дописати коментар