Всесвітній день книги

 

Тиждень читання 2024.

 

План

Понеділок, 1 квітня
1	Презентація літератури: «Ювілейний книгоград» (книги-ювіляри 2024 року)	каб. 303		Пальонко Т.В.
2	Творча майстерня «Орнаменти рідної землі. Прикраса для книг»	Каб.303 велика перерва		Пальонко Т.В.
Вівторок , 2 квітня
1	Складання інтерактивні пазли "Україна"	каб. 303 учні 1 –х класів		Пальонко Т.В Кл.керівник
2	Виставка малюнків до казків  Г.К. Андерсена 1-4 класи	Каб 303		Пальонко Т.В.
Середа, 3 квітня
1	«В гостях у письменика» Літературна здибанка  Г. Рибачук –Прач  учні 3- х класів	Каб.303		Пальонко Т.В.
Четвер,4 квітня
1	Відтворення казки за дополотою ШІ 4-ті класи «Сам собі казкар.»	Каб. 304		Пальонко Т.В.
2	Виставка дослідницьких робіт «Незвичайні мапи України»	Каб. 303		Пальонко Т.В.
П’ятниця, 5 квітня
1	Читати крото! Акція!  Подаруй дитячу книгу англійською до шкільної бібліотеки.		Каб. 303	Пальонко Т.В.
2	Веселі перерви. «Читаємо казки англійсько.»		Каб.303	Пальонко Т.В. Саламаткіна І.Р.

210 років Великому Кобзарю.

 

Герої Небнсної Сотні. 20 лютого

 

 

Всеволод Нестайко

 

Казкар на всі часи: 5 фактів з життя та творчості Всеволода Нестайка

Всеволод Нестайко - улюблений письменник усіх українських

 дітлахів віком від 5 до 80 років – написав більше 30 повістей,

 романів і збірок оповідань. «Тореадори з Васюківки», 

«Пригоди в лісовій школі», «Одиниця з обманом», 

«П'ятірка з хвостиком», 

«Загадка старого клоуна» - ці твори можна перечитувати безкінечно. 

В день народження письменника згадуємо цікаві факти з його біографії.

1. Перша книжка

Першу книжку «Шурка і Шурко» Всеволод Нестайко опублікував в 1954 році.

 Письменнику, випускнику фіолологічного факультету, тоді було лише 26 років

 і він тільки почав працювати  редактором у видавництві «Веселка».
«Шура і Шурко» розповідає про пригоди двох першокласникків: за парту 

до бешкетника Шурка посадили відмінницю «Шуру» – «просто зошит із

 чистописання, а не людину».

2. Дуже любив солодощі

Всеволод Нестайко зізнавався, що дуже любив солодощі, а ще жартував,

 що шоколадки та печиво полюбляють всі дитячі письменники.

 Нестайка виховувала тільки мама – батько був репресований  – 

 і солодке не часто з’являлося в їхньому домі.

А ось як описував Нестайко солодку пригоду, яка трапилася з ним у шість років:

«В Радянському Союзі деякий час новорічних ялинок не було. Лише у 1936 році 

їх «розморозив» Павло Постишев. Пам’ятаю, як у будинку вчителя, до якого

 мене привела мама, вперше в житті побачив новорічне свято. Я був просто 

зачарований Дідом Морозом. Добре пам’ятаю, як, поклавши на стілець

 новорічний подарунок, пішов з ним танцювати. Думав, що мама подивиться

 за подарунком, але коли я повернувся, його вже не було. Мабуть, якийсь 

старшокласник поцупив. Мій перший у житті новорічний подарунок! Як я плакав…

 Мама, щоб якось утішити, повела мене до магазину на Хрещатику і купила 

«гаспарон» — страшенно смачну велику шоколадну вафлю. Після такого

 смачного частування мені вночі наснився сон, у якому Дід Мороз спершу 

подарував мені подарунок, а потім підвів до величезного годинника і, 

відчинивши його дверцята, показав ковалів щастя, які своїми 

молоточками кували на золотому ковадлі години щастя. Чому саме ковалі щастя? 

Всеволода Нестайка

4. Найсучасніший твір Нестайка - «Дивовижні пригоди в лісовій школі»

«Дивовижні пригоди в лісовій школі» писалися більш ніж 20 років – 

перші частини пригод побачили світ ще в 1982 році. З

а такий тривалий термін з’явилося багато того, чого не було в  дитинстві

 Нестайка — комп’ютер, комп’ютерні ігри, мобільники тощо.

«Але від прогресу нікуди не подінешся. І тепер у пригодах зайчика і їжачка

 я намагаюся використовувати сучасну техніку, тільки там вона трохи інакша

. Наприклад, замість комп’ютерів мої герої використовують казк’ютери, замість

 мобільників — чаріфони», – зізнавався письменник.

5. В кінці життя надиктовував твори дружині

Першою читачкою творів Нестайка завжди була дружина Світлана,

 з якою прожили більше 50 років разом, а другою – донька Олена. 

«На створення повісті «В країні сонячних зайчиків» мене свого часу

 надихнула таки донька.  Стосовно онуків, то, звісно дещо з їхнього 

шкільного життя потрапило передусім у мої пригодницькі повісті. 

Але я ніколи не творив спеціально для них» , – зізнавався письменник. 

Нестайко помер у 2014 році – в останні роки він майже осліп і не міг писати, 

тому надиктовував твори дружині. Видавець  Іван Малкович згадував, як на 

початку 2014-го під будинком вже важкохворого письменника на 

Шовковичній стояли підрозділи внутрішніх військ.