2022 рік. 24 березня. 04:00. Зазвичай з цей час ми не лягаємо спати. Через звуки повітряної тривоги. Через авіаційні та артилерійські удари по наших будинках. Через вбивче сяяння фосфорних бомб. Через обстріли гуманітарних коридорів. Біль залишився - біль за сотнями вбитих і закатованих. Але жаху більше нема. Бо ми прокинулися. Ми сильні. Ми - поборемо.
Матеріал з сторінки Верховної Ради України https://fb.watch/bY5rQOvLXR/
Немає коментарів:
Дописати коментар